Військовий фахівець Сергій Флеш раніше показав російський дрон, знайдений на Запорізькому напрямку, а сьогодні продемонстрував велику антену у вигляді каски. Окупанти намагаються обійти наші системи РЕБ за допомогою низьких частот та масово впроваджують досвід своїх спеціалізованих підрозділів у «широкі маси».
Російський «Кузнечик» та спадщина «Радуги»
-
Частота 230 МГц: Це дуже низький діапазон для FPV. Більшість наших засобів окопного РЕБ налаштовані на роботу в діапазонах 700-1000 МГц. Використовуючи 230 МГц, цей дрон проходить крізь стандартний захист, як ніж крізь масло.
-
Антенна система: Довгі антени на фото чітко відповідають довжині хвилі для частоти 230 МГц (чвертьхвильовий вібратор у цьому діапазоні має бути близько 31-32 см). Така конструкція робить дрон дуже впізнаваним у повітрі — він виглядає як «рогата» комаха.
Чому це небезпечно для нас?
-
Проблема з РЕБ: Щоб ефективно «давити» 230 МГц, потрібні великі антени (саме ту гігантську «каску», яку тримав Флеш, окупанти змушені робити для захисту від наших аналогічних рішень). Наші стандартні «куполи» на авто можуть просто не бачити цей сигнал.
-
Дальність та огинання перешкод: Низькі частоти краще огинають пагорби, будівлі та лісосмуги. Це дозволяє ворогу керувати дроном на низькій висоті на більшій дистанції.
-
Позначення «Кузнечик»: Ймовірно, це назва конкретної партії або серії дронів, які збираються «цеховим» методом з використанням нестандартних модулів зв’язку.
Рекомендації для пілотів та РЕБ-фахівців
-
Візуальна ідентифікація: Якщо бачите FPV з неприродно довгими антенами («вусами») — це низькочастотник.
-
Сканування ефіру: Аналізатори спектра (типу TinySA) мають бути налаштовані на моніторинг діапазону 200–400 МГц, а не лише стандартних частот.
-
Адаптація РЕБ: Потрібно терміново перевіряти, чи покривають наявні засоби захисту цей діапазон, або використовувати додаткові модулі перешкод.
Система «Радуга»: Технічний профіль
Ось технічна довідка про систему «Радуга», яка стала фундаментом для нових російських низькочастотних FPV-дронів типу «Кузнечик». Розуміння її архітектури — це ключ до ефективної протидії.
Система «Радуга» — це спеціалізований протокол та апаратний комплекс управління, розроблений російськими інженерами для подолання стандартних засобів РЕБ.
1. Робочий діапазон: Низькі частоти (VHF/UHF)
-
Діапазон: Переважно 200–450 МГц.
-
Чому це ефективно: Більшість систем РЕБ (як українських, так і західних) оптимізовані під «стандарти» 868/915 МГц або 2.4/5.8 ГГц. Частота 230 МГц, вказана на трофеї, знаходиться в «сліпій зоні» багатьох детекторів та глушилок.
2. Антена: Фізика «Вусів»
Для частоти 230 МГц довжина хвилі становить:
Для ефективної роботи потрібна антена завдовжки 1/4 λ, що дорівнює приблизно 32.5 см. Саме такі довгі, гнучкі антени ми бачимо на фото. Вони не лише передають сигнал, а й слугують візуальним маркером для нашої розвідки.
3. Модуляція та Стійкість
«Радуга» часто використовує LORA-подібну модуляцію або власні протоколи з розширенням спектра. Це дає:
-
Високу чутливість: Дрон може приймати слабкий сигнал керування на великій відстані (до 15–20 км без ретранслятора).
-
Огинання перешкод: Хвилі 200-го діапазону значно краще проходять крізь лісосмуги та пагорби, ніж «короткі» хвилі 900-го діапазону.
Головна небезпека для РЕБ
Більшість «окопних» РЕБ-куполів мають антени, фізично не здатні ефективно випромінювати перешкоди на частоті 230 МГц (вони занадто малі).
Висновок: Ворог використовує «фізичну щілину» в нашому захисті. Щоб заглушити «Кузнечика» на 230 МГц, потрібна велика зовнішня антена (як та, що була на фото у Флеша).
Як боротися з «Радугою»/«Кузнечиком»?
-
Детекція: Налаштувати аналізатори спектра на постійне сканування смуги 200–300 МГц. Поява «горба» на 230 МГц — ознака підльоту специфічного FPV.
-
Адаптація РЕБ: Використання модулів типу «Квертус» або аналогів із заміною антен на довші (VHF-діапазон).
-
Візуальне спостереження: Через довгі антени цей дрон має характерний силует. Пости спостереження мають бути проінформовані про «довговусі» дрони.
