Фахівці підрозділів розмінування Міністерства оборони України навчаються шукати вибухонебезпечні предмети за допомогою безпілотників та спеціальних магнітометрів, що фіксують зміни магнітного поля Землі. Це дозволяє знаходити приховані металеві об’єкти з повітря, мінімізуючи ризики для життя особового складу.
Новина від Міноборони підсвічує надважливий гуманітарний та військовий аспект: автоматизацію та безпеку протимінної діяльності. Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, і класичні методи саперів із металошукачами в руках уже не відповідають масштабам виклику. Впровадження безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) із магнітометричними датчиками — це технологічний прорив, який дозволяє «бачити» міни з повітря.
Цифрове сканування загрози: як дрони з магнітометрами бачать крізь землю
Традиційне розмінування — це надзвичайно повільний та ризикований процес, де кожна помилка вартує життя. Щоб кардинально змінити ситуацію, Міністерство оборони України розпочало системну підготовку фахівців на базі інноваційного тренувально-випробувального комплексу UTTC. Головна місія цього навчання — повний відхід від застарілих методик і перехід до дистанційного зондування територій за допомогою безпілотників, інтегрованих із високочутливими магнітометричними сенсорами.
Принцип роботи цієї технології базується на фіксації найменших аномалій магнітного поля Землі, які виникають через наявність під шаром ґрунту металевих предметів, зокрема мін, снарядів, що не розірвалися, та залишків ракет. Дрон, рухаючись за чітко запрограмованим автоматичним маршрутом, сканує поверхню з високою щільністю. Наземна система керування обробляє отриманий сигнал і миттєво створює цифрову теплову карту мінних полів, де кожна потенційна загроза має свої геокоординати.
Масштаб виконаної роботи вже зараз є колосальним. З початку повномасштабного вторгнення підрозділи розмінування Міноборони очистили понад 460 тисяч гектарів звільнених земель. Полковник Ольга Дробот наголошує, що робота із сенсорними системами та підготовка операторів БПЛА є абсолютним технологічним пріоритетом:
“Наше завдання – не лише впроваджувати новітні рішення, а й навчити людей якісно застосовувати їх у реальних умовах”.
Завдяки повітряному скануванню, сапери виходять на поле не наосліп, а мають детальну цифрову схему небезпечної ділянки. Це не лише в рази пришвидшує повернення земель до господарського обігу, а й зводить до мінімуму людський фактор та ризик для життя особового складу.
Еволюція протимінної діяльності
Порівняння підходів демонструє, як технологічний стек оборонних інновацій змінює швидкість та безпеку очищення територій.
| Параметр порівняння | Класичний ручний метод сапера | Дистанційне ШІ-розмінування з БпЛА |
| Швидкість обробки | Вкрай низька (метри на годину) | Висока (десятки гектарів за один польотний день) |
| Рівень небезпеки для життя | Максимальний (фізичний контакт із ґрунтом) | Мінімальний (оператор перебуває поза зоною ураження) |
| Глибина виявлення | Обмежена поверхневим шаром | Залежить від потужності датчика, фіксує глибокі аномалії |
| Фіксація результатів | Ручне маркування прапорцями | Створення цифрової ортофотокарти в системі DELTA |
| Вплив людського фактора | Високий (втома, неуважність під сонцем/дощем) | Відсутній (автоматичне сканування за алгоритмом) |
HiTech Expert Take
-
Комплекс UTTC робить те, про що раніше говорили у контексті «Brave1 для цивільного захисту». Магнітометричні карти, які генерують ці дрони, можна безпосередньо завантажувати як окремі шари у геоінформаційну систему DELTA. Це дозволяє як цивільним адміністраціям планувати відновлення інфраструктури, так і військовим бачити безпечні логістичні шляхи.
-
Ця технологія також є чудовою базою для навчання ШІ. Опрацьовуючи тисячі гектарів сканувань, нейромережі Defense AI Center «A1» вчаться за формою магнітної аномалії розрізняти, де лежить небезпечна протитанкова міна ТМ-62, а де — звичайний уламок артилерійського снаряда. Це автоматизує фільтрацію «цифрового сміття» та робить роботу розмінування ще точнішою.
