7 квітня Уран пройшов перед далекою зіркою, розташованою на відстані 400 світлових років від нас, надавши вченим NASA рідкісну космічну можливість дослідити далекого крижаного гіганта.
Під час годинної події, яка називається зоряним затемненням, атмосфера Урана заломлювала світло зорі, приглушуючи його, перш ніж повністю заблокувати. Хоч це і суперечить інтуїції, але тьмяне світло дало можливість висвітлити ті аспекти Урана, які зазвичай важко помітити.
30 астрономів з 18 обсерваторій по всій Північній Америці спостерігали за затемненням. Потім дослідники використали дані, отримані під час спостереження, щоб створити криву освітленості, яка демонструє, як зоряне світло змінювалося з часом. З цієї кривої вчені можуть отримати ключову інформацію про стратосферу Урана, включаючи температуру, густину і тиск на різних висотах.
“NASA використовуватиме спостереження за Ураном, щоб визначити, як енергія рухається в атмосфері, і що є причиною незрозумілого нагрівання верхніх шарів”, – сказав планетолог NASA Вільям Сондерс у прес-релізі агентства. “Інші будуть використовувати ці дані для вимірювання кілець Урана, турбулентності його атмосфери і його точної орбіти навколо Сонця”.
Незважаючи на те, що Уран знаходиться на відстані майже 2 мільярдів кілометрів від Сонця, його верхні шари атмосфери гарячіші, ніж це передбачається фізикою. Крива блиску може дати деякі пояснення.
Це перший випадок, коли NASA організувало таке велике спільне спостереження за затемненням Урана, йдеться у повідомленні. Команда змогла зробити пробний запуск спостережень у листопаді 2024 року, коли вони зафіксували тьмяніше затемнення Урана за допомогою телескопів в Азії.
Ці спостереження допомогли точно визначити час затемнення і оновити положення Урана приблизно на 125 миль (202 кілометри), що може здатися не таким вже й великим, якщо тільки ви не намагаєтеся навести кілька телескопів на одну і ту ж рухому ціль на відстані 2 мільярдів миль (3,22 мільярда кілометрів) від протилежного кінця світу.
Окрім дивної і турбулентної атмосфери Урана, ця подія також надала дані про кільцеву систему планети і її точну орбіту навколо Сонця. Це важливіше, ніж здається: Перший і єдиний раз, коли космічний апарат пролетів повз Уран, був Вояджер-2 у 1986 році, і ми досі не знаємо положення планети в космосі з точністю до 100 миль.
Уран має 13 відомих кілець, 27 супутників і ще багато загадок. Він складається переважно з водню, гелію, води, аміаку та метану. Планета класифікується як крижаний гігант через дивний хімічний коктейль, який утворює її надра. Уявіть собі холодну, газоподібну сльотаву з поривчастими вітрами та штормами.
НАСА вже очікує на наступне велике затемнення Урана у 2031 році, яке буде супроводжуватись ще яскравішою фоновою зіркою. Це може означати, що наступного разу будуть проведені повітряні або навіть космічні спостереження, які допоможуть вченим краще зрозуміти нашу місцеву дивачку – нахилену планету з таємничими кільцями, шекспірівськими супутниками і безліччю інших таємниць, які ще належить розкрити.
