Плутоній, який входить до складу відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), можна виділяти з метою розробки ядерної зброї, яка конче потрібна Україні в умовах ведення затяжної війни проти агресивної путінської росії.
“Найцікавішим компонентом ВЯП є плутоній. Він досить легко відділяється від інших складових та за наявності відповідних виробничих потужностей, дозволяє виготовляти ядерну зброю”, – вказав Єлісей Ходоловський, член ГО «Антикорупційна сокира».
За його словами, відпрацьованого ядерного палива в Україні накопичилась чимала кількість.
Великі запаси ВЯП та плутонію
Паливо, яке вивантажували з енергоблоків Запорізької АЕС, зберігалося в контейнерах на спеціальному майданчику на території ЗАЕС, тож наразі ці запаси знаходяться на окупованій території.
Проте, відпрацьоване паливо з інших реакторів Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС зберігається у пристанційних басейнах витримки, а після цього – звозиться у Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у Чорнобильському заповіднику.
За розрахунками експерта, один сучасний енергоблок потужністю у 1000 МВт за рік утворює близько 20-25 тонн опроміненого палива. В ньому міститься близько 1% плутонію, який є найрозповсюдженішим компонентом для виготовлення ядерної зброї.
“На відміну від урану-235, для отримання якого треба будувати заводи циклопічних розмірів з каскадами з тисяч центрифуг, плутоній утворюється у реакторі під час його штатної роботи з вироблення електроенергії, як приємний бонус”, – пише Ходоловський.
Переробка ВЯП
Відпрацьоване ядерне паливо є надзвичайно радіоактивним, проте технології його переробки та розділення розроблені ще у 1940-х роках у Металургійній Лабораторії Чикагського Університету, під керівництвом Гленна Сіборга. Процес, що отримав назву PUREX (Plutonium-Uranium Recovery by Extraction), передбачає виділення цих елементів з розчину шляхом екстракції трибутилфосфатом.
Як правило, паливні стрижні у гарячій камері подрібнюють кусачками з дистанційним керуванням та розчиняють у концентрованій азотній кислоті. Розчин, що отримується, може містити плутоній у концентраціях до 3 г/літр.
Елементи розділяють у декілька етапів: спочатку відділяють уран, нептуній та плутоній, потім же розділяють і їх. Це відбувається завдяки властивості трибутилфосфату утворювати сполуки з актиноїдами, які не змішуються з водним розчином та можуть бути легко відділені.
Також трибутилфосфат може з лагкістю селективно розділяти уран та плутоній з їх азотнокислих розчинів.
Створення ядерної зброї
Фахівець зазначає, що на усіх етапах важливо слідкувати з найтронним потоком, не допускаючи утворення критичної маси, додержуватися усіх заходів безпеки, особливо на етапі відділення летких радіонуклідів та високорадіоактивних уламків ділення. І взагалі повноцінне радіохімічне виробництво – надзвичайно дорогий та науковомісткий проект.
Проте у випадку успіху нагорода також висока – суверенітет та реальна, а не уявна безпека держави.