
Космічний корабель NASA “Юнона” пролітає повз вулканічний супутник Юпітера Іо 16 травня, а потім і сам газовий гігант незабаром після цього. Проліт повз супутник Юпітера буде найближчим на сьогоднішній день на висоті близько 35 500 кілометрів.
Зараз, на третьому році розширеної місії з дослідження внутрішньої частини Юпітера, космічний корабель на сонячних батареях також досліджуватиме систему кілець, де знаходяться деякі з внутрішніх супутників газового гіганта.
На сьогоднішній день «Юнона» здійснила 50 обльотів Юпітера, а також зібрала дані під час близьких зіткнень з трьома з чотирьох супутників Галілея – крижаними світами Європою та Ганімедом і вогняним Іо.

Скотт Болтон, головний дослідник Юнони з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо, каже:
«Іо є найбільш вулканічним небесним тілом, яке ми знаємо в нашій Сонячній системі».
За його словами, спостерігаючи за супутником протягом декількох проходів, ми бачимо, як змінюються вулкани. Як часто вони вивергаються, наскільки вони яскраві та гарячі, чи пов’язані вони з групою чи окремо, і чи змінюється форма потоку лави.
Дивний світ Іо
Трохи більший за супутник Землі, Іо — це світ у постійних муках. Не лише найбільша планета Сонячної системи вічно притягує його до себе, але й галілейські брати й сестри – Європа та найбільший супутник Сонячної системи Ганімед. У результаті Іо постійно розтягується та стискається, дії пов’язані зі створенням лави, яка вивергається з його численних вулканів.
Хоча Юнона була розроблена для вивчення Юпітера, її численні датчики додатково надали велику кількість даних про супутники планети. Разом із камерою видимого світла JunoCam , JIRAM (Jovian InfraRed Auroral Mapper), SRU (Stellar Reference Unit) і MWR (Microwave Radiometer) космічного корабля вивчатимуть вулкани Іо та те, як виверження вулканів взаємодіють із потужною магнітосферою Юпітера та полярними сяйвами .

Авторство: NASA/JPL-Caltech/SwRI/ASI/INAF/JIRAM
«Ми вступаємо в іншу дивовижну частину місії Юнони, оскільки ми наближаємося все ближче до Іо з послідовними орбітами. Ця 51-ша орбіта дозволить нам найближче побачити цей змучений місяць», — зазначає Болтон.
За його словами, майбутні обльоти в липні та жовтні ще більше наблизять нас, що призведе до подвійних прольотів з Іо в грудні цього року та лютому наступного року, коли корабель пролетить в межах 1500 кілометрів від поверхні супутника. Усі ці прольоти забезпечують вражаючі краєвиди вулканічної активності цього дивовижного місяця.
«Півстоліття» на Юпітері
Під час прольоту повз Юпітер Юнона низько наблизилася над вершинами хмар планети – на відстань приблизно 3400 кілометрів. Наближаючись до планети з-за північного полюса та виходячи над південним під час цих прольотів, космічний корабель використовує свої інструменти, щоб зондувати під темним хмарним покривом, вивчаючи внутрішню частину Юпітера та полярні сяйва, щоб дізнатися більше про походження планети, структуру, атмосферу та магнітосферу.

Авторство: NASA/JPL-Caltech/SwRI/ASI/INAF/JIRAM
Юнона оберталася навколо Юпітера більше 2505 земних днів і пролетіла понад 820 мільйонів кілометрів. Космічний корабель прибув до Юпітера 4 липня 2016 року. Перший науковий обліт відбувся через 53 дні, і космічний корабель продовжував орбітальний період до свого прольоту повз Ганімед 7 червня 2021 року, що скоротило його орбітальний період до 43 днів. Проліт повз Європу 29 вересня 2022 року скоротив орбітальний період до 38 днів. Після наступних двох прольотів навколо Іо, 16 травня та 31 липня, орбітальний період Юнони залишатиметься фіксованим на рівні 32 днів.
Виконуючий обов’язки керівника проекту Юнони Метью Джонсон з Лабораторії реактивного руху НАСА в Південній Каліфорнії зазначає:
«Іо — лише одне з небесних тіл, які продовжують потрапляти під мікроскоп Юнони під час цієї розширеної місії».
Крім того, що Юнона постійно змінює орбіту, щоб дозволити нові перспективи Юпітера та літати низько над нічною стороною планети, космічний корабель також буде пролітати між деякими кільцями Юпітера, щоб дізнатися більше про їх походження та склад.