Україна здобула важливу перемогу на міжнародній арені. Після трьох років складних та інтенсивних переговорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, що розташована неподалік української полярної станції «Академік Вернадський».
Історичне рішення було ухвалено під час 48-ї Консультативної наради Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня 2026 року в Хіросімі (Японія). Інтереси нашої держави на нараді традиційно представляв Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Що передбачає українська ініціатива?
Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Цей регіон відомий унікальними моховими екосистемами, колоніями полярних птахів, реліктовими льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям. Головна мета України — забезпечити довгостроковий юридичний захист цих крихких екосистем від негативних наслідків глобальної зміни клімату та дедалі більшого тиску з боку антарктичного туризму.
Геополітичні залаштунки: заручники, вето та позиція Індії
Попри науковий статус заходу, кулуари наради в Хіросімі перетворилися на арену жорстких політичних дискусій. Наразі серед 58 країн-учасників Договору лише 29 (зокрема й Україна) мають елітарний статус Консультативної сторони з правом вирішального голосу та вето.
Цього року заявки на отримання такого статусу подали три країни: Канада, Туреччина та Республіка Білорусь.
-
Позиція України: наша делегація рішуче підтримала заявки Канади та Туреччини, але вимагала відтермінувати розгляд заявки Білорусі через її участь у російській агресії.
-
Маневр Індії: несподівано для всіх делегація Індії заблокувала процес, заявивши, що статус консалтингової сторони мають отримати або всі три кандидати, або ніхто.
Очільник НАНЦ Євген Дикий різко розкритикував такі дії, порівнявши їх із терористичними методами:
«Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску».
Блокування захисту пінгвінів
Російська федерація та Китай вкотре продемонстрували деструктивну позицію на засіданні. Вони знову заблокували пропозицію надати імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду. Це відбулося попри те, що у квітні 2026 року Міжнародний союз охорони природи офіційно відніс їх до видів під загрозою зникнення через танення морського льоду.
Справа в тому, що цей статус автоматично запускає жорсткі міжнародні обмеження: заборону на будь-яке наближення туристичних суден до колоній, обмеження польотів дронів та авіації у зонах гніздування, а головне — суворий міжнародний аудит будь-якої господарської та наукової діяльності поблизу.
Кліматична катастрофа: життя на крихкому льоду
Імператорські пінгвіни — єдиний вид птахів, який розмножується під час суворої антарктичної зими безпосередньо на стабільному морському льоду (припаї). Птахам потрібно, щоб лід залишався міцним щонайменше 9 місяців — від моменту відкладання яєць до того, як пташенята скинуть пух і покриються водонепроникним пір’ям.
Через стрімкі кліматичні зміни та аномальне танення льоду у квітні 2026 року Міжнародний союз охорони природи (IUCN) офіційно перевів імператорських пінгвінів до категорії видів, що перебувають під загрозою зникнення. В окремих колоніях через передчасний розкол крижин смертність пташенят уже сягає рекордних 90-100%.
Чому рф та КНР цинічно використовують право вето?
Блокування цього статусу з боку росії та Китаю не має під собою жодного наукового обґрунтування. Це чистий прагматизм та політичний шантаж:
-
Економічні апетити: надання статусу вимагатиме перегляду зон вилову антарктичного криля (який є основною їжею пінгвінів). рф та Китай активно нарощують свій риболовний флот у Південному океані і не бажають зменшувати промислові квоти.
-
Будівництво інфраструктури: обидві країни розширюють мережу своїх полярних станцій та логістичних маршрутів, які часто проходять повз ареали проживання птахів. Екологічні вето використовуються ними як «розмінна монета» у великих геополітичних торгах за поділ Антарктики.
Хто такий Леонід Пшеничнов і чому його доля вирішується в Хіросімі
Українська делегація закликала світ засудити незаконне ув’язнення росіянами в окупованому Криму українського морського біолога Леоніда Пшеничнова. Нашу вимогу про його негайне звільнення підтримали всі європейські країни, а також Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Російська делегація у відповідь цинічно назвала це «внутрішньою справою рф».
Леонід Пшеничнов — відомий український морський біолог та багаторічний дослідник Антарктики, чиє ім’я добре знайоме міжнародній науковій спільноті. Він присвятив своє життя вивченню криля, антарктичних риб та біоресурсів Південного океану. Його наукові праці та моніторингові звіти неодноразово використовувалися Комісією з охорони морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) для формування глобальних екологічних квот та стандартів захисту біорізноманіття крижаного континенту.
Вчений тривалий час жив та працював у Криму, продовжуючи підтримувати зв’язки з українською наукою та Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ). Початок повномасштабного вторгнення та подальші репресії окупаційної влади на півострові призвели до його незаконного затримання та ув’язнення російськими силовиками. Як і у випадках із багатьма іншими українськими патріотами та науковцями в Криму, справа проти нього є повністю сфабрикованою і має суто політичний, репресивний характер.
Чому НАНЦ підняв це питання саме зараз?
Антарктичний договір 1959 року історично позиціонувався як демілітаризована зона чистої науки, де «немає місця політиці». Проте цинічне ув’язнення Пшеничнова та реакція російської делегації в Хіросімі остаточно зруйнували цей міф.
Піднявши питання звільнення біолога на 48-й Консультативній нараді, Україна перевела його статус із «внутрішньої справи рф» у площину порушення міжнародного права та утисків світової наукової спільноти. Те, що вимогу України консенсусом підтримали всі європейські країни, а також ключові гравці Азійсько-Тихоокеанського регіону (Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія), створює серйозний прецедент. Тепер російські представники у наукових радах Договору про Антарктику перебуватимуть під постійним дипломатичним тиском колег з усього світу.
HiTech Expert Take
Для HiTech Expert ми резюмуємо: Антарктика вже давно перестала бути суто науковим полігоном — сьогодні це зона жорсткого дипломатичного протистояння за ресурси, екологічні стандарти та політичний вплив у майбутньому. Створення нового охоронного району в затоці Колінз за ініціативою України — це демонстрація високого наукового авторитету НАНЦ. Проте криза консенсусного права, яку ми побачили на прикладі демаршу Індії та блокування рф і Китаєм захисту пінгвінів, доводить: світові інституції потребують реформування. Україна в Антарктиці діє як зрілий, сильний та відповідальний глобальний гравець, який захищає і науку, і своїх людей.
