Український флагман полярного флоту — науково-дослідницький криголам «Ноосфера» — офіційно завершив свій п’ятий антарктичний сезон. 28 травня 2026 року судно успішно повернулося до порту Кейптауна (ПАР), який слугує його базою між експедиціями. Цей сезон став безпрецедентним для України за тривалістю, географією досліджень та рівнем міжнародної кооперації.
Програма сезону виконувалася силами українських екіпажів під керівництвом досвідчених капітанів з Одещини — Павла Панасюка та Андрія Старіша, які ефективно впоралися з навігацією серед айсбергів та штормів.
📊 П’ятий сезон у цифрах та рекордах
-
Понад 7 місяців — тривалість місії (із середини жовтня до кінця травня), що значно перевищує показники минулого року, який тривав майже 5 місяців.
-
9 рейсів в Антарктику здійснила команда криголама, встановивши новий рекорд.
-
18 разів судно успішно перетнуло протоку Дрейка — найбурхливіше і найнебезпечніше місце на водній мапі планети.
-
Понад 30 000 миль (більш як 56 000 км) пройшла «Ноосфера» за цей сезон, що суттєво перевищує загальну довжину екватора Землі.
🏔️ Прорив за Полярне коло та розширення горизонтів
Головною географічною подією сезону став вихід «Ноосфери» у глибоку Антарктику. Криголам двічі перетнув Південне полярне коло для проведення океанографічних досліджень у затоці Маргарет-Бей.
Враховуючи, що українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована північніше полярного кола, цей крок став для вітчизняної науки значним і стратегічним розширенням постійної зони досліджень.
🧠 Глобальна наука: клімат, океан та Перша мексиканська експедиція
Наукова програма сезону була максимально насиченою та розгорнутою. Українські вчені спільно з іноземними колегами сфокусувалися на вивченні глобальних кліматичних змін:
-
Морські теплові хвилі. Дослідження динаміки температурних аномалій у водах Південного океану.
-
Геологічна реконструкція. Відбір зразків донних відкладів для аналізу геологічного минулого Землі.
-
Аналіз біофауни. Вивчення ланцюжків взаємодії між мікроорганізмами, фіто- та зоопланктоном під впливом потепління.
Крім того, судно забезпечило рекордний рівень логістичного та наукового партнерства з найбільшою кількістю країн за всі роки. Україна координувала роботу з науковцями з Польщі, Чехії, Великої Британії, США, Канади, Колумбії та Мексики. Зокрема, «Ноосфера» та станція «Вернадський» виступили базовими платформами для проведення Першої мексиканської антарктичної експедиції.
Паралельно з цим криголам традиційно виконав свою головну логістичну місію — забезпечив ротацію на станції «Академік Вернадський», доправивши туди річну 31-шу Українську антарктичну експедицію та забравши додому зимівників 30-ї УАЕ, а також сезонний загін науковців.
Євген Дикий, очільник Національного антарктичного наукового центру:
“Ноосфера” стала символом не лише відкритості України до нових міжнародних співпраць, а й місцем, де спільно твориться глобальна наука, спрямована на захист вразливих екосистем нашої планети”.
Важливо зазначити, що активна міжнародна логістична кооперація дозволила НАНЦ суттєво збільшити обсяги та географію наукових робіт без залучення додаткових коштів із державного бюджету України.
