Україна остаточно переросла статус простого реципієнта європейських норм і увійшла до сімки держав, які сформували нові жорсткі правила гри для Big Tech-гігантів (Meta, Google, TikTok) у межах Ради Європи. Наша унікальна військова експертиза у протидії кібератакам та дезінформації тепер інтегрована в загальноєвропейське законодавство.
Комітет міністрів Ради Європи офіційно затвердив масштабний пакет рекомендацій, який радикально змінює правила гри для найбільших світових технологічних платформ та соціальних мереж. Відтепер Big Tech-корпорації зобов’язані повністю розкривати принципи роботи своїх рекомендаційних ШІ-алгоритмів, мінімізувати вплив дезінформації та нести юридичну відповідальність за деструктивний вплив на суспільство.
Ключовим маркером для вітчизняного ринку є те, що Україна увійшла до вузького кола із семи країн-розробників, які протягом двох років у межах Спеціалізованого комітету експертів Ради Європи (MSI-eSEC) безпосередньо створювали цей документ для 46 держав контитенту. Про залаштунки розробки, інтеграцію українського воєнного досвіду кібербезпеки та захист дітей розповіла Ярослава Дьо, начальниця відділу впровадження проєктів з цифровізації освіти Мінцифри.
Статистика Мінцифри: динаміка цифрової грамотності в Україні
Попри виклики пандемії та повномасштабної війни, системна робота екосистеми Мінцифри та освітньої платформи Дія.Освіта (яка вже об’єднала понад 3,2 мільйона зареєстрованих користувачів) продемонструвала значний стрибок у цифровій гігієні громадян за останні 6 років:
-
До 58% зросла частка українців, які володіють базовим та вище рівнем цифрової грамотності.
-
З 15,1% до 4,1% скоротилася кількість громадян, які взагалі не мають цифрових навичок.
-
Кампанія з кібергігієни: Запуск вірусних освітніх форматів, зокрема з анімаційним персонажем «Гієною Гігієною», дозволив масово навчити b2c-аудиторію розпізнавати скам, фішинг та алгоритми маніпуляцій.
Український мілітарі-тек досвід у фінальному документі Ради Європи
Робота над документом стартувала у квітні 2024 року. Завдяки унікальній експертизі, яку Україна здобуває в умовах щоденних російських кібератак та масштабних дезінформаційних ІПСО, вітчизняній делегації вдалося інтегрувати у європейські правила два фундаментальні блоки:
-
Протидія дезінформації через деескалацію ризиків: Українська сторона довела, що суто механічне видалення контенту не працює. Замість цього рекомендації зобов’язують платформи пояснювати логіку ранжування і знижувати охоплення маніпулятивних дописів, піднімаючи вгору якісні, верифіковані медіа.
-
Безкомпромісний захист дітей (Safety by Design): Послідовно відстояно впровадження автоматичних максимальних налаштувань приватності для неповнолітніх «із коробки», повне обмеження таргетованої реклами для дітей, впровадження дієвих інструментів вікової верифікації та алгоритмів блокування кібербулінгу.
П’ять головних змін, які Big Tech зобов’язаний впровадити для користувачів
| Нове інфраструктурне правило | Що це змінює для звичайного користувача та креатора |
| Прозорість ШІ-алгоритмів | Платформи мають чітко пояснити, чому один контент отримує мільйонні охоплення, а інший потрапляє у тіньовий бан. |
| Повновладний контроль стрічки | Користувачі отримають юридичне право повністю відмовлятися від алгоритмічних рекомендацій та налаштовувати видачу хронологічно. |
| Право на апеляцію та захист | У разі блокування акаунта чи видалення допису соцмережа зобов’язана надати вичерпне автоматизоване або людське обґрунтування з можливістю оскарження. |
| Захист вразливих груп через дизайн | Інтерфейси мають превентивно захищати від цькування та переслідувань дітей, жінок, представників меншин та журналістів. |
| Тотальний аудит реклами | Користувач зможе бачити, яка політична чи комерційна сила таргетує на нього контент, які бюджети на це витрачено та за якими критеріями обрано його профіль. |
HiTech Expert Take
Для HiTech Expert ми підсумовуємо: участь Мінцифри в Комітеті експертів MSI-eSEC та успішне затвердження рекомендацій Ради Європи у травні 2026 року — це велика перемога української цифрової дипломатії. Україна більше не виступає в ролі пасивного прохача, який лише копіює європейські директиви (як-от Digital Services Act чи AI Act). Ми безпосередньо створюємо ці стандарти, капіталізуючи свій унікальний досвід кібервійни.
Для українського IT-бізнесу та медіаринку це створює прозорий та передбачуваний європейський ландшафт. Технологічним компаніям доведеться заздалегідь адаптувати свої ШІ-продукти під суворі європейські вимоги безпеки алгоритмів, що спростить отримання інвестицій з ЄС. Крім того, наявність нашого голосу в таких документах значно полегшує гармонізацію законодавства під час офіційних перемовин про вступ України до Європейського Союзу, підтверджуючи нашу інституційну зрілість на найвищому рівні.
