Дія.Engine дозволяє швидше впроваджувати GovTech

У межах масштабного 2U Tech Forum 2026, який відгримів у столичному інноваційному парку UNIT.City, однією з найочікуваніших подій стала профільна GovTech-панель. Вона об’єднала архітекторів української цифрової трансформації та топменеджерів глобального ІТ-бізнесу, які безпосередньо створюють інфраструктуру «цифрової держави».

GovTech Talks “Цифрова держава очима бізнесу” у інформаційно-іронічному форматі проводив відомий журналіст CEO Dev.ua Стас Юрасов.

Склад спікерів був максимально потужний:

• Катерина Фролова — керівниця Global Government Technology Center Київ (інституція в мережі Всесвітнього економічного форуму в Давосі).

• В’ячеслав Проценко — директор з управління, розробки та впровадження програмних рішень у держсекторі EPAM Україна.

• Олександр Закусило — заступник міністра цифрової трансформації (профільний фахівець із реєстрів та держданих).

• Олександр Циборт — заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку (CDTO Мінекономіки).

• Олександр Єфремов — CEO KitSoft (ІТ-розробник).

Дискусія підсвітила головний тренд сезону 2026 року: Україна успішно лідирує у фронт-енді (перше місце у світі за цифровізацією населення та 5-те місце в глобальному індексі ООН EDGI), проте зараз головна битва розгортається на бек-енді — у реінжинірингу застарілих законів та тотальній перебудові державних реєстрів.

«е-Акциз» стартує 1 листопада: плани Мінцифри щодо детінізації ринку

Новопризначений заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило, який з 2020 року спеціалізується на реєстрах та державних даних, озвучив дедлайни щодо одного з найгучніших антикорупційних ІТ-проєктів країни — «е-Акциз». Урядова команда планує запустити сервіс в офіційну експлуатацію вже 1 листопада.

«”е-Акциз” є надзвичайно важливим антикорупційним проєктом. Це нова система, яка дозволяє відстежувати електронні акцизні марки. Тобто, окрім повної прозорості та трекінгу підакцизних товарів, ми закладали туди потенціал для суттєвого підвищення акцизних зборів до бюджету. Це одна з ключових реформ мого напрямку», — заявив Олександр Закусило.

Заступник міністра також розкрив гібридну модель розробки державних сервісів: наприклад, якщо вебпортал «Дія» створювався зовнішнім підрядником, то мобільний застосунок «Дія» пише та масштабує суто внутрішня інхаус-команда Мінцифри. Проте, за словами урядовця, написання коду — це лише вершина айсберга, адже 80% успіху реформи залежить від організаційних стрімів, навчання людей та створення відповідної нормативної бази.

Полісі епохи 2005 року та «Ахіллесова п’ята» законотворення

Заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку (CDTO) Олександр Циборт відверто назвав головне інфраструктурне гальмо швидких цифрових реформ — застаріле законодавство та повільні процеси у Верховній Раді.

• Цифровий парадокс України: Країна має унікальну ситуацію — населення та фронт-офіс держави (Дія) оцифровані на максимум, тоді як бек-офіс, де працюють чиновники й міністерства, досі перебуває у паперово-бюрократичному стані.

• Проблема застарілих законів: Величезна кількість чинних регуляторних норм писалася під реалії 2005 року, які взагалі не відповідають викликам сучасної цифрової економіки.

Як вихід, Мінекономіки активно використовує механізм експериментальних урядових постанов (зокрема у сфері оцифрування ліцензій та дозволів). Олександр Циборт запропонував концептуально змінити архітектуру законотворення в Україні: запускати MVP (мінімально життєздатний продукт) на базі експериментальних постанов урядових структур на обмежену територію або 1% бізнесів. І лише після успішного тестування робочої ІТ-гіпотези передавати цей досвід у Раду для ухвалення повноцінного закону.

Цю думку підтримав і Олександр Єфремов (CEO KitSoft), зазначивши, що у будь-якій демократичній країні цифровізація бек-енду рухається повільно через пошук політичного компромісу між різними сферами впливу та інтересами. Проте Україна змогла здійснити ривок завдяки організаційній інновації — створенню великої кількості маленьких, автономних і самодостатніх команд, які паралельно рухали сотні різних мікрореформ.

Дія.Engine: шоста частина державних реєстрів перейшла на «Лего для чиновників»

Окрему увагу панелісти приділили унікальному українському продукту — платформі Дія.Engine, яка була запущена у 2023 році як інструмент боротьби з монополією великих ІТ-вендорів (так званим vendor lock-in).

Дія.Engine функціонує як високотехнологічний «конструктор для реєстрів» (класу 16+ з моторчиком). Замість того, щоб кожне відомство купувало власне унікальне залізо, розробляло з нуля кабінети, системи бекапування та логування — розробники беруть готові кубики D-Engine і фокусуються суто на реалізації бізнес-логіки конкретного міністерства, що кардинально прискорює Time-to-Market (час виходу сервісу на ринок).

Статистика впровадження Дія.Engine станом на травень 2026 року:

• Платформу використовують 25 центральних органів виконавчої влади, агенцій та міністерств.

• У контур системи інтегровано 60 державних реєстрів.

• Загалом на центральному рівні в Україні зафіксовано близько 360 державних реєстрів. Таким чином, Дія.Engine вже контролює шосту частину (понад 16%) усього державного сегмента даних, переводячи чиновників від паперу та Excel-таблиць до професійної ІТ-архітектури.

ІТ-дипломатія та перші 5 хвилин слави: досвід EPAM Україна

Великий міжнародний бізнес розглядає GovTech не як інструмент заробітку, а як довгострокову інвестицію в імідж та соціальну стабільність. В’ячеслав Проценко, директор з управління та розробки програмних рішень у держсекторі EPAM Україна, поділився історичним інсайдом:

«Першу версію “Дії” розробили саме ми в EPAM і повністю безкоштовно передали її державі. Вже потім Мінцифра створила власну інхаус-команду, яка продовжує розвивати та переробляти продукт. Що ми отримали натомість? Нічого, окрім слави. І ці 5 хвилин слави на міжнародній арені — чудовий репутаційний обмін».

Проценко зазначив, що EPAM має офіси у 55 країнах світу, і коли компанія заходить у локальні закордонні GovTech-проєкти, інженери на місцях демонструють шалену мотивацію, адже вони вкладають свої знання у розвиток власних країн. Завдяки тому, що Україна здійснила технологічний стрибок у GovTech безпосередньо під час війни, весь світ розуміє: українські підходи мають найвищий рівень кібербезпеки та архітектурної стійкості.

Цю лінію цифрової дипломатії резюмувала Катерина Фролова, керівниця Global Government Technology Center Київ. Центр є частиною глобальної мережі Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі. Вона підкреслила, що високий статус України в індексі цифрування ООН дозволяє трансферувати наш GovTech-досвід на інші країни через мережу центрів ВЕФ. Це підвищує інвестиційну привабливість держави та слугує містком для виведення українських комерційних стартапів на іноземні ринки, конвертуючи експертизу в реальні контракти.

HiTech Expert Take

Для HiTech Expert ми робимо важливий висновок: панельна дискусія на 2U Tech Forum 2026 наочно демонструє, що ера хаотичного створення клаптевих ІТ-рішень в українських міністерствах остаточно завершена. Перехід кожної шостої державної бази даних на єдиний конструктор Дія.Engine та підготовка до релізу системи «е-Акциз» доводять, що Мінцифра успішно будує стандартизоване, прозоре data-driven середовище.

Найголовніший виклик для GovTech у 2026 році лежить не в технологічній площині, а в законодавчій. Ідея Мінекономіки щодо впровадження «експериментальних ІТ-пілотів» для тестування MVP перед голосуванням у Верховній Раді — це зрілий крок, здатний синхронізувати швидкість урядових інновацій із повільною машиною класичної демократії. Україна залишається головним світовим R&D-майданчиком електронного урядування, де бізнес та держава знайшли ідеальну синергію.