Технологічний прогрес на українському фронті давно перейшов у площину «війни алгоритмів». Поки класичні військові доктрини наголошують на кількості заліза, Україна робить ставку на інтелектуальну перевагу. Про те, як штучний інтелект змінює правила гри на полі бою, скільки часу потрібно на навчання моделей для «останньої милі» ураження та кому належатимуть права на спільні з НАТО ШІ-розробки, ми поспілкувалися з керівником Defense AI Center «A1» Данилом Цьвоком після його участі у панельній дискусії “Інновації в Defence: масштабування та експорт” на 2U Tech Forum у Києві.
Три домени та «цифровий двійник» фронту
Під час свого виступу на панельній дискусії керівник центру «A1» детально окреслив філософію та операційні завдання нової структури в масштабах Сил оборони:
«Давайте почнемо з перспектив та архітектури завдань. Міністр оборони України чітко визначає три цілі: нам потрібно зупинити й перемогти ворога у трьох доменах — у повітрі, на землі та в економіці. Коли ми говоримо про деструкцію ворожих спроможностей, наша базова формула — це постійне та інтенсивне скорочення бойового потенціалу окупантів. Існує конкретний кілл-чейн (kill chain — ланцюжок ураження цілі), і завдання штучного інтелекту — максимально стиснути та прискорити цей ланцюжок.
Штучний інтелект прискорює кілл-чейн через два фундаментальні підходи.
Перший — безпосереднє інтелектуальне ураження. Це інтеграція Ші-алгоритмів у засоби вогневого ураження безпосередньо на лінії зіткнення, коли залізо стає автономним.
Другий — ШІ як мультиплікатор сили (force multiplier). Це аналітичний інструмент, який дозволяє людині приймати рішення в рази швидше та чіткіше.
Коли ми говоримо про наш оборонний центр A1, варто розуміти, що це структура, яка створюється на базі інхаус (in-house) розробки. 90% нашої команди — це висококласні українські інженери, велика частина яких уже працювала в державному секторі зі штучним інтелектом у military та defense доменах. Наша перша мета — перетворити ШІ з абстрактної концепції на максимально корисні прикладні інструменти для фронту.
Якщо говорити про ШІ як про мультиплікатор сили, ми розробляємо операційні системи, які дозволяють збирати дані, миттєво витягувати інсайти й бачити ворога у простий та зрозумілий спосіб. Фактично, ми створюємо аналітичного цифрового двійника (digital twin) поля бою. З цим “двійником” можна спілкуватися наочно, отримуючи інформацію в реальному часі. І цей інструмент доступний як для топменеджменту оборонного відомства на стратегічно-оперативному рівні, так і для командира підрозділу на передовій — на рівні тактичному.
Більше того, ШІ в нашій системі використовується не лише для оцінки поточної сухої ситуації. Алгоритми здатні планувати та формувати конкретні рекомендації щодо дій, прораховуючи ситуацію в усіх доменах одночасно. Це моделювання різноманітних сценаріїв у реальному часі: ви просто комунікуєте з великими даними, які описують поточний стан справ. Це такий собі “військовий компайлот” (co-pilot), військовий асистент, який допомагає прийняти якісне рішення за лічені секунди. Звичайно, фінальний вердикт завжди йде зсередини від офіцера, ніхто не скасовував підхід human-in-the-loop (людина в контурі керування), але цей інструмент дозволяє нам капітально випереджати ворога на етапі планування операцій.
У контексті кінетичного ураження та автономності перед центром A1 стоять інші фокуси. Ми будуємо інтелектуальні ШІ-шари та операційні системи, які об’єднують абсолютно різні типи озброєнь у різних доменах в єдину мережу.
Третій наш глобальний напрям — це використання штучного інтелекту для прискорення розробок у самому ОПК. Мова йде про моделювання, тестування та пілотування нових зразків зброї в умовах цифрової симуляції ще до того, як вони будуть втілені в металі. Саме на цих етапах ШІ дає нам конкретну перевагу, стискаючи кілл-чейн і дозволяючи досягати пріоритетних цілей нашої оборони».
HiTech Expert Take
-
Термін digital twin (цифровий двійник), який озвучив Цьвок, вказує на те, що Defense AI Center «A1» створює прогностичні моделі війни нового покоління. ШІ аналізує супутникові знімки, дані радарів, РЕР та стрімів із дронів в екосистемі DELTA, будуючи віртуальну симуляцію фронту. Командир умовного підрозділу САУ CAESAR або Mid Strike розрахунку може «запитати» у системи оптимальну точку для вогневого нальоту, і ШІ прорахує сценарій, враховуючи навіть активність ворожого РЕБ у радіусі 50 км.
-
Заява про використання ШІ для моделювання зброї в цифрових симуляціях — це прямий місток до розробок кластера Brave1. Замість витрачання місяців на польові випробування прототипів нових КАБів чи перехоплювачів, інженери можуть прогнати тисячі віртуальних тестів у ШІ-середовищі центру A1, симулюючи будь-який рівень радіоелектронних завад противника. Це і є та сама асиметрична швидкість, яка нівелює чисельну перевагу ворога.
Про «в’їбать туди-то»: технологія «останньої милі» вже на фронті
Данило, давайте відійдемо від офіційних панельних дискусій. Скажіть прямо: скільки років чи людських годин праці нас відділяє від моменту, коли можна буде насправді натиснути одну кнопку на дроні чи наземному роботизованому комплексі (НРК), сказати йому «в’їбать туди-то», і система з вірогідністю 90% знайде правильну ціль та знищить її?
Данило Цьвок: Насправді, така технологія вже є, і вона вже працює на полі бою. Зараз питання полягає виключно в масштабах її застосування та ефективності роботи за різних умов. Для того, щоб система працювала безвідмовно в будь-якому середовищі, нам потрібно постійно покращувати датасети та вдосконалювати моделі. Але технічна можливість зафіксувати ціль, натиснути кнопку і здійснити автономну last mile delivery (доставку на останній милі) існує прямо зараз.
Добре, а якщо говорити про оптимізацію та покращення датасетів — скільки часу займає цей процес? Яку технологічну мету ви ставите перед командою?
Данило Цьвок: Усе залежить від складності конкретної задачі, яку ви ставите перед системою. Це може зайняти одну добу, а може — декілька днів. Якщо у вас уже є готовий, якісний датасет, який чудово описує певний об’єкт за визначених умов, то за наявності необхідних обчислювальних потужностей оптимізація моделі — це питання одного-двох днів. Це недовгий процес. Головне — це тріада: наявність даних, наявність комп’ютерних потужностей і кваліфікована робоча сила, здатна це реалізувати.
До речі, про кадри. Чи вистачає Україні цієї кваліфікованої робочої сили на сьогодні?
Данило Цьвок: Як завжди — ні. На сьогоднішній день на полі бою виникає така колосальна кількість завдань, що людей завжди буде не вистачати. Чи є в нас фахівці з необхідними інтелектуальними спроможностями? Так, безперечно. Питання в тому, що нам потрібно готувати ще більше і більше таких людей. Кількість задач на фронті перевищує кількість спеціалістів, які могли б їх максимально швидко закривати. Звичайно, у нас є чіткі пріоритети, і ми покриваємо найбільш критичні напрямки, але дефіцит кадрів відчувається завжди.
Пріоритети центру «А1» та опір армійської системи
Кінцева мета всіх цих завдань одна — перемогти. Ви вже два з половиною місяці займаєте посаду керівника Defense AI Center «A1». Які головні напрямки роботи ви визначили для себе за цей час?
Данило Цьвок: Загалом наша глобальна мета — це комплексна трансформація ЗСУ в AI-армію. Мова йде про армію, яка приймає рішення, базуючись виключно на даних, використовуючи передові інструменти штучного інтелекту. Це передбачає масове впровадження засобів ураження, які мають інтелектуальну складову. Такий підхід дозволяє нищити ворога більш ефективно, точно і, що найважливіше, масово.
Армія за своєю природою — це дуже консервативний і подекуди неповороткий механізм. Наскільки сильно ви стикаєтеся із супротивом у своїй роботі від кадрів старого гарту, які звикли до зовсім інших технологій та іншої війни?
Данило Цьвок: Я би сформулював це питання трохи інакше. Ми у центрі «А1» ухвалили стратегічне рішення: максимально працювати з тією частиною армії та з тими конкретними підрозділами, які вже є високоефективними та готовими прямо зараз пілотувати й впроваджувати інноваційні рішення.
Саме вони стають живим прикладом трансформації для всіх інших. Їхній досвід доводить: ШІ на полі бою дає змогу успішно проводити операції та, в першу чергу, зберігати життя наших військових. Тому ми комунікуємо з найбільш інноваційними та спроможними підрозділами — і поверьте, в Україні їх уже чимало.
Кому належить ШІ: питання інтелектуальної власності в копродукції з НАТО
Зараз наші західні партнери (зокрема Німеччина та Норвегія) виділяють значні кошти на виробництво спільних українських дронів. Хто в такому випадку володіє інтелектуальними правами на ШІ-рішення?
Данило Цьвок: Я не уповноважений коментувати юридичні деталі виробничих контрактів, оскільки не є профільним фахівцем із виробництва. Проте загальний концепт нашої держави дуже чіткий: якщо ми говоримо про штучний інтелект, про моделі, які створюються на базі України, з залученням наших фахівців та з використанням наших унікальних бойових даних — у будь-якому випадку володільцем цих інтелектуальних продуктів має бути виключно держава Україна.
Тобто головне завдання вашого центру — створити замкнену платформу для датасетів, щоб усе, що відбувається на фронті, миттєво реалізувалося в коді? Чи збираєтеся ви створювати якусь нову суперплатформу, окрім системи DELTA?
Данило Цьвок: На сьогоднішній день DELTA — це провідна, базова державна платформа, яка володіє найбільшою кількістю даних. Саме в її межах ми активно співпрацюємо та реалізуємо певні спільні ініціативи.
Щодо створення чогось «більш потужного» з урахуванням усіх можливостей ШІ, скажу так: наша кінцева мета — в межах існуючих потужностей та наявних даних створити рішення, яке дозволить з максимальною швидкістю і точністю вбивати росіян. Як саме ми це робимо, на базі чого і з якими інструментами — я поки що розповідати не буду. Давайте ми спочатку це реалізуємо, воно покаже результат на полі бою, а вже потім ми детально про все звітуватимемо.
Кібербезпека датасетів: як захистити ШІ від інвазії фейків
Ви наголосили на критичній важливості датасетів. Але з точки зору кібербезпеки це створює величезну вразливість. Якщо ворог здійснить кіберінвазію і внесе фейкові дані в бойовий датасет, рухне абсолютно все. Що робиться для захисту екосистеми?
Данило Цьвок: Безумовно, якщо відбудеться масштабна кібератака — це величезна загроза для будь-якої системи, незалежно від того, чи використовує вона технології штучного інтелекту, чи ні. ШІ — це таке саме програмне забезпечення, яке міститься в певному закритому контурі. Так, тут можуть бути свої специфічні методології нанесення шкоди чи створення технологічних ризиків, але глобально — це питання загальної кібербезпеки всієї оборонної екосистеми. Цим контуром і його захистом професійно займаються наші профільні кіберфахівці.
