Наказ міністра оборони Михайла Федорова від 11 березня 2026 року фактично впроваджує в українське військо принципи Data-Driven Management (управління на основі даних). Це кінець епохи «паперових» заявок і суб’єктивних рішень при закупівлі озброєння.
Держава переходить на модель, де замість назв конкретних моделей дронів Генштаб подає лише необхідні технічні параметри, як-от дальність польоту, вантажність чи стійкість до РЕБ. Хто саме отримає контракт, тепер вирішує не чиновник, а алгоритм, який аналізує дані з фронту.
“Перехід від ручного формування потреб до автоматичної моделі дасть змогу прибрати «зоопарк» неефективних рішень, які військові змушені доопрацьовувати власними руками в окопах. Держава закуповуватиме лише те, що реально літає, уражає цілі та довело свою ефективність на фронті”, – каже Федоров.
Джерела даних для прийняття рішень
Рейтинг кожного дрона формується шляхом синхронізації п’яти ключових цифрових платформ:
-
єБали — головний інструмент верифікації уражень. Сюди стікається статистика реальної ефективності: скільки вильотів завершилися успішним знищенням цілі.
-
DOT-Chain та Brave1 Market — аналізують «голос військового». Якщо підрозділи витрачають власні кошти на певну модель, це найкращий індикатор того, що дрон надійний.
-
DELTA та Mission Control — забезпечують операційну аналітику. Вони показують, як дрон поводиться в умовах активного РЕБ та наскільки добре він інтегрується в загальну систему управління боєм.
Нова формула розподілу бюджету
Щоб підтримувати баланс між стабільністю фронту та розвитком нових технологій, бюджет розділили у пропорції 80/20:
-
80% — ефективність (масштабування). Ці кошти йдуть виключно на ті вироби, які мають найвищі показники в системі «єБали». Це гарантує, що армія отримає масовий та перевірений продукт.
-
20% — інновації (венчурний підхід). Кошти для нових розробок та стартапів. Це дозволяє закуповувати невеликі партії нових дронів для тестування в бойових умовах без очікування багатомісячних випробувань.
Які проблеми це вирішує?
-
Держава перестане купувати десятки різних моделей з однаковими характеристиками, які неможливо уніфіковано обслуговувати.
-
Антикорупційний запобіжник. Оскільки потреби формує алгоритм на основі даних, чиновники втрачають можливість лобіювати інтереси конкретних виробників.
-
Стимул для виробників. Тепер єдиний шлях до великого контракту — це реальне вдосконалення техніки, а не зв’язки в кабінетах. Якщо дрон погано літає, система просто «викреслить» його із закупівлі.
Це рішення фактично перетворює закупівлі дронів на прозорий маркетплейс, де перемагає той, хто дає кращий результат на полі бою.
