![](https://expert.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/hi_tech_728h90.png")
Офіс ефективного регулювання BRDO випустив аналітичний дашборд «Ринок послуг фіксованого доступу до Інтернету». Це публічний інтерактивний інструмент, що агрегує інформацію про основні характеристики ринку послуг фіксованого зв’язку за останні три роки.
Дашборд дозволяє відстежувати ключові тенденції та динаміку ринку фіксованого Інтернет-доступу України. Для підготовки дашборду були використані відкриті дані регулятора НКЕК, а також інформація про платників єдиного податку.
«Ми переконані, що дашборд ринку послуг фіксованого Інтернету від BRDO стане важливим інструментом для учасників ринку та аналітиків. Інструмент створено з використанням відкритих даних. У наших цілях – досягти відкриття інших даних регулятора НКЕК для кращого аналізу індустрії», – каже Ігор Самоходський, керівник ІТ та Телеком сектору BRDO.
Стан ринку фіксованого інтернету
Згідно з даними аналітичного дашборду BRDO, український ринок послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році демонструє наступні показники:
- Близько 8,5 млн українських абонентів – домогосподарств, бізнесів, установ – користуються послугами фіксованого доступу до Інтернету. З них 27% знаходяться у сільській місцевості. Від початку повномасштабного вторгнення РФ кількість абонентів значно скоротилася, але наразі відновилась до рівня 2021 року.
- Серед 4100 провайдерів фіксованого інтернет-зв’язку 63% – фізичні особи-підприємці. Щороку їхня частка на ринку зростає, і в 2024 році вони обслуговували 36,5% абонентів (у сільській місцевості – 45%). Експерти BRDO вважають, що такий ріст зумовлений готовністю мікробізнесу працювати на комерційно менш привабливих територіях, зокрема в сільській місцевості, яка зазвичай не цікавить великих операторів.
- Більшість постачальників послуг – це фізичні і юридичні особи на спрощеній системі оподаткування. Втім, вони не домінують на ринку: близько 56% доходів галузі фіксованого Інтернет-доступу у першому півріччі 2024 року отримали постачальники, які працювали на загальній системі оподаткування.
- За результатами першого півріччя 2024 року 94% постачальників послуг фіксованого Інтернет-доступу отримали менше 5 млн грн доходу.
- Середній дохід з абонента (ARPU) у постачальників-юридичних осіб вищий від ARPU постачальників-ФОП (252 грн/міс проти 227 грн/міс), і демонструє зростання протягом останніх трьох років. Середній ARPU у Топ-10 компаній ринку складає 185 грн/міс.
Топ-10
Топ-10 найбільших компаній ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році складають АТ «Укртелеком», ПАТ «Київстар», ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», ПАТ «ДАТАГРУП», ТОВ «НПК “Хоум-Нет”», ТОВ «ФРІНЕТ», ТОВ «Бізнес і Технології», ПАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ», ПП «Дикий сад» та ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ».
Беззаперечним лідером за кількістю абонентів фіксованого доступу є сьогодні Київстар, який забезпечує 1 млн. 175 тис. користувачів. Якщо ж врахувати, що Воля об’єдналася з Датагруп, то об’єднаний провайдер забезпечує інтернет-доступом 552 тис. абонентів, тобто компанія вийшла за цим показником на друге місце. Свої позиції здає Укртелеком, який посідає вже третє місце (466 тис. користувачів). Проте компанія залишається лідером за доходами. За 1 півріччя 2024 року номінальний дохід склав 830 млн. грн.
За результатами роботи у першому півріччі 2024 року лідери ринку забезпечують 33% українських абонентів (2,8 млн користувачів) фіксованим Інтернет-доступом, генеруючи 28% доходів галузі. При цьому частка ринку найбільших операторів, як за доходами, так і за кількістю абонентів щороку зменшується.
Податкові зміни
Упродовж вересня-жовтня 2024 року Державна податкова служба (ДПС) почала скасовувати спрощену систему оподаткування для постачальників послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет – суб’єктів малого підприємництва.
За останніми даними НКЕК вже 487 Інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності. Варто зауважити, що оператори на спрощеній системі оподаткування забезпечували інтернет-доступом 41% усіх абонентів, зокрема, 51% – у сільській місцевості.
Експерти BRDO вважають, що таке рішення ДПС вплине на погіршення якості послуг, доступність до інтернет-мережі, зростання вразливості мереж до фізичних та кібератак, здорожчання послуг доступу до мережі Інтернет та інших негативних факторів.
