НКЕК презентувала реформи у галузі зв’язку під час війни

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), за підтримки проекту ЄС «Digital Policy Support to Ukraine» провела першу річну конференцію НКЕК як нового телеком Регулятора: «Регулятор 3.0. Україна на зв’язку».

Конференція зібрала 18 спікерів та більш ніж 150 учасників з телеком-індустрії,  поштового сектору, представників державних органів, іноземних партнерів та національних ЗМІ для обговорення першого року роботи нового телеком-регулятора НКЕК, стану індустрії в 2022 році та впливу повномасштабного вторгнення рф на розвиток телекому, ключові плани та виклики на 2023 рік, а також критичній важливості ролі незалежного Регулятора для розвитку індустрії та в контексті інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС у сфері електронних комунікацій.

Результати роботи НКЕК

Олександр Животовський, голова НКЕК, представив результати роботи НКЕК в 2022 році в якості нового регуляторного органу, включаючи ключові результати та досягнення, заходи, які вживалися задля забезпечення стійкості електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану, стан та тенденції розвитку ринків електронних комунікацій та надання послуг поштового зв’язку, напрямки діяльності на національному та міжнародному рівнях із захисту прав українців та інтересів держави, плани та пріоритети на 2023 рік.

«З перших днів повномасштабного вторгнення головним пріоритетом для НКЕК було забезпечити, щоб українці залишалися на зв’язку. Якщо у 2021 році ми всі переймалися якістю зв’язку, нарікали, що відео завантажується занадто повільно, то у 2022 році ми зрозуміли справжню вартість дзвінка рідній людині. Просто почути “алло” в трубці означало, що людина жива, а домівка мабуть вціліла”.

Протягом року команда НКЕК щоденно працювала з представниками ринку, асоціаціями, колегами з державного сектору задля того, щоб швидко реагувати на усі виклики, невідкладно приймати потрібні рішення та просувати потреби галузі перед нашими закордонними партнерами.

За словами Животовського, наступний, 2023 рік, буде важким для телеком індустрії. Та діючий регуляторний режим сприяє міцній фінансовій позиції операторів мобільного зв’язку, що демонструє наявний фінансовий потенціал як для відновлення, так і підвищення рівня стійкості та автономності мереж.

Серед пріоритетних завдань на 2023 рік:

• забезпечення стійкості та сталості мереж, включаючи збільшення їхньої автономності,
• подальша інтеграція до Єдиного цифрового ринку ЄС, зокрема приєднання до роумінгової зони ЄС,
• захист прав споживачів та моніторинг якості послуг,
• впровадження нового секторального законодавства та ін.

Європейська інтеграція

В своєму зверненні Ренате Ніколай, заступниця генерального директора DG Connect, Європейська Комісія, наголосила на важливості незалежного Регулятора:

«З нашого досвіду роботи в ЄС ми знаємо, наскільки важливу роль відіграють національні регуляторні органи для забезпечення належного впровадження регуляторної рамки, яка регулює єдиний ринок телекомунікацій”.

За її словами, моніторинг і нагляд за телекомунікаційним ринком, який здійснює регулятор, гарантує, що споживачі залишаються на зв’язку, мають доступ та отримують послуги на справедливих, конкурентних і розумних умовах. Для цього незалежність регулятора є ключовою, і вона лежить в основі регуляторної бази ЄС для телекомунікацій.

Лілія Мальон, членкиня НКЕК, познайомила учасників детальніше з концепцію НКЕК: Регулятор 3.0 – нове покоління незалежного національного Регулятора України, а також виступила з програмною доповіддю.

«Наявність по-справжньому незалежного Регулятора – не тільки наріжний камінь успішної інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС, але й успішного розвитку ринків електронних комунікацій та послуг поштового зв’язку через створення сприятливого і незалежного регуляторного середовища. Регуляторні органи відіграють вирішальну роль в економічній сфері ЄС та у суспільстві в цілому”.

Лілія Мальон зазначила, що у 2022 році 4,4 млн. українців, які вимушено перебувають в ЄС, залишалися на зв’язку з рідними завдяки ініціативі  доступного роумінгу. Вдалося залучити близько 3500 одиниць телеком обладнання безкоштовно на потреби українських операторів для оперативного відновлення мереж, ініціювати з операторами поштового зв’язку ЄС часткове зниження або скасування плати за пересилання посилок, у тому числі індивідуальних поштових відправлень, із медикаментами та гуманітарною допомогою, розробити 24-и нормативно-правові для практичної імплементації нового секторального законодавства, суттєво обмежити присутність держави-агресора у міжнародних секторальних організаціях, розширити двостороннє співробітництво з регуляторними органами іноземних країн та багато іншого.

Навіть в умовах повномасштабної війни рф проти України, НКЕК докладала усіх зусиль, щоб ефективно діяти як в умовах воєнного часу, так і у виконанні завдань, визначених законодавством та євроінтеграційним курсом держави, які набули ще більшого значення в  контексті набуття Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС.

Однак, такі результати були б неможливими без підтримки надійних партнерів, таких як Європейська Комісія та Делегації ЄС в Україні, BEREC, регуляторних органів держав-членів ЄС та FCC.

Оператори забезпечують зв’язок

Ісмет Язиджи, головний виконавчий директор lifecell: 

«Наш пріоритет – забезпечення надійної роботи мережі. Щоб надавати зв’язок для людей, під час широкомасштабної війни всі оператори об’єднали свої зусилля”.

На його думку, національний роумінг став однією з найвизначніших ініціатив, яку операторам вдалося втілити разом в досить стислі терміни. Це було непростою задачею, але нарешті, завдяки спільній роботі, був успішно забезпечений зв’язок в Україні. Також був забезпечений доступний зв’язок в роумінгу завдяки підтримці європейських партнерів.

Олександр Гоцуленко, директор із правового забезпечення, «Київстар»:

«Київстар продовжує активно будувати нові базові станції з пріоритетом на відновлення мережі на деокупованих територіях, а також щодня вдосконалює енергонезалежність телеком мережі».

Дмитро Пономаренко, директор зі стратегії, ВФ «Україна»: 

«Попри витрати, які суттєво зросли через руйнування мережі ворогом, ми не спиняємо інновації. Просто характер інновацій змінився”.

За його словами, тепер супутникові технології, AI, GPON та data аналітика використовується для аварійного відновлення зв’язку в екстрених ситуаціях та під час тривалих відключень електрики. Сьогодні в Україні народжуються проривні ідеї і рішення, завдяки яким українська телеком індустрія набуває такого рівня стресостійкості, якого немає в жодній іншій країні. Тому, досвід українського бізнесу цінний для всього світу.

Михайло Шелемба, генеральний директор компанії «Датагруп»:

«Головні пріоритети – це завершення чергового етапу модернізації мережі, в яку вже інвестовано понад 500 млн грн, що дозволить зробити нашу мережу ще більш швидкою та надійною. Покращення наших сервісів із кібербезпеки та  розгортання ще більшої кількості хмарних сервісів для убезпечення даних українського бізнесу. Не менший  пріоритет – це, звичайно, підтримка України на шляху до її перемоги”.

За його словами, «Датагруп-Volia» від самого початку активних бойових дій започаткувала цілу низку масштабних соціальних ініціатив, а саме: підключення бомбосховищ та шкіл до безкоштовного інтернету, підтримка дітей-сиріт війни, фінансування виїздів медиків до прифронтових територій тощо.

Компанія не зупиняє жоден проект. Навпаки – де може, команда працює з подвійною наснагою. Бо вірить, що спільна праця допоможе перемогти ворога і почати відбудову нашої країни.

Ігор Яремчук, директор зі стратегії та розвитку бізнесу АТ «Укртелеком»: 

«У 2023 році ми концентруємося на продовженні модернізації мідних мереж доступу з переходом на оптичні технології. В планах на цей рік модернізація ще 130 вузлів зв’язку (майданчиків АТС), на що буде спрямовано щонайменше 150 млн грн інвестицій”.

За його словами, збільшення темпів модернізації напряму залежить від зовнішнього фінансування, що наразі є вкрай малодоступним для приватних українських компаній. Інший не менш важливий напрямок – це підвищення надійності інфраструктури: резервування ключових вузлів, збільшення пропускної спроможності мережі, забезпечення її енергонезалежності, розвиток хмарних технологій і кібербезпека.