Китай запустить зонд Ейнштейна для спостережень за Всесвітом

Китай планує запустити новий рентгенівський астрономічний супутник Einstein Probe (EP) наприкінці цього року. Зонд вловить перше світло від вибухів наднових, допоможе знайти та визначити джерела гравітаційних хвиль, а також спостерігатиме за загадковими перехідними явищами у Всесвіті.

“Супутник увійшов у фінальну стадію розробки”, – заявив Юань Веймінь, головний дослідник супутникового проекту, співробітник Національної астрономічної обсерваторії Китайської академії наук (NAOC).

Вчені виявили, що у Всесвіті існує багато тимчасових і вибухонебезпечних джерел, більшість з яких можуть випромінювати величезну кількість енергії за дуже короткий проміжок часу та демонструвати складні коливання яскравості в рентгенівському діапазоні, наприклад чорні діри, які поглинають зірки.

«Ці швидкі перехідні джерела мають вирішальне значення для космології та досліджень галактик, але наразі вони погано зрозумілі вченим», — сказав Юань.

Подальші дослідження вимагають нового покоління обладнання для виявлення з надзвичайно великими полями зору, високою чутливістю, високою роздільною здатністю та можливостями швидкого реагування.

Око омара

Але важливе питання в цьому плані полягає в тому, як зробити таке обладнання.

Біологи рано виявили, що око омара відрізняється від очей інших тварин. Очі омара складаються з численних крихітних квадратних трубочок, спрямованих до того самого сферичного центру. Ця структура дозволяє світлу з усіх боків відбиватися в трубках і сходитися на сітківці, що дає омарам велике поле зору.

Потім вчені змоделювали око омара, щоб створити телескоп для виявлення рентгенівських променів у космосі.

Завдяки співпраці з іншими організаціями лабораторія рентгенівської візуалізації NAOC у 2010 році розпочала дослідницьку роботу щодо технології рентгенівської візуалізації “ока омара” та нарешті зробила прорив.

Команда провела тестову валідацію технології на телескопі Lobster Eye Imager for Astronomy (LEIA) — траекторії інструменту EP — який був запущений у липні 2022 року, і показала першу в світі партію великого поля X- променеві знімки неба, зроблені LEIA.

Завдяки технології телескопа «око омара» зонд Ейнштейна зможе контролювати наразі маловідомий м’який рентгенівський діапазон із великим полем зору та високою чутливістю.

«Ця технологія зробить революцію в моніторингу рентгенівського неба, а тестовий модуль демонструє сильний науковий потенціал місії «Зонд Ейнштейна», — сказав Пол О’Брайен, керівник кафедри астрофізики Школи фізики та астрономії Університету Лестера.

Планування

EP буде проводити систематичні огляди неба для моніторингу високоенергетичних перехідних об’єктів у Всесвіті.

Очікується, що місія виявить приховані чорні діри та скласти карту розподілу чорних дір у Всесвіті, а також допоможе вивчити їх формування та еволюцію. Зонд також буде використовуватися для пошуку рентгенівських сигналів, що супроводжують гравітаційні хвилі, і точного визначення їх.

Супутникова програма, яка є частиною проекту космічної науки Китайської академії наук, привернула велику увагу в усьому світі, у ній беруть участь Європейське космічне агентство, Інститут позаземної фізики Макса Планка в Німеччині та Французьке космічне агентство.