Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», який є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО та найбільшим музейним комплексом країни, офіційно отримав інноваційну мобільну станцію цифровізації Ark III. Цей унікальний комплекс створено для високоточного 3D-сканування та фотограмметрії українських артефактів, пам’яток та сакральних об’єктів національного значення, які опинилися під загрозою знищення через російську агресію.
Передача комплексу ознаменувала старт нового етапу міжнародної ініціативи Ark for Ukraine, яку авторитетне видання Stanford Social Innovation Review визнало одним із найбільш надихаючих проєктів 2025 року. Проєкт реалізується в межах програми Міністерства культури України «Підтримай українську культуру» у тісній співпраці з Національним музеєм Чеської Республіки та Фундацією родини Карела Комарека (KKFF).
Технічне рішення Ark III: цифрова лабораторія на колесах
Технологічний комплекс розроблений чеськими експертами спеціально для оперативного розгортання та роботи в кризових умовах і зонах бойових дій.
-
Станція побудована на базі мобільного шасі Volkswagen Crafter, що дозволяє їй оперативно виїжджати безпосередньо до вразливих об’єктів.
-
Комплекс оснащений передовими промисловими 3D-сканерами та фотограмметричними системами надвисокої роздільної здатності.
-
Технологія дозволяє оцифровувати як мініатюрні музейні експонати, так і великомасштабні архітектурні об’єкти безпосередньо на місці їхнього розташування.
Технологічний бекграунд: 3D-сканування vs фотограмметрія
Мобільний комплекс Ark III поєднує дві принципово різні технології оцифрування. Вони не конкурують між собою, а ідеально компенсують недоліки одна одної під час створення цифрових копій.
1. Лазерне 3D-сканування (активний метод)
-
Принцип роботи: сканер випускає мільйони лазерних променів у секунду, які відбиваються від поверхні об’єкта та повертаються назад. Пристрій фіксує точний час польоту променя та вираховує відстань до кожної точки в просторі (X, Y, Z).
-
Результат: формується надточна геометрична модель — «хмара точок» (Point Cloud).
-
Плюси: абсолютна математична точність розмірів (до часток міліметра). Метод ідеально підходить для архітектури Лаври, великих барельєфів, саркофагів чи сакральних споруд, оскільки працює навіть у повній темряві та не залежить від освітлення.
-
Мінуси: лазер не здатний ідеально передати текстуру, мікротріщини мазків олії на іконах чи реальні кольори матеріалу. Модель виходить геометрично бездоганною, але «мертвою» на вигляд.
2. Фотограмметрія (пасивний метод)
-
Принцип роботи: спеціалісти роблять сотні чи тисячі фотографій об’єкта під різними кутами з високим рівнем перекриття кадрів. Спеціальні алгоритми аналізують зсув спільних точок на різних фото і на основі цього вираховують об’ємну форму.
-
Результат: високореалістична тривимірна модель із фотографічною точністю текстури.
-
Плюси: неймовірна деталізація зовнішнього вигляду. Фотограмметрія незамінна для дрібних експонатів, стародруків, стародавнього одягу чи ікон, адже вона фіксує найменші нюанси кольору, текстуру золотого тиснення чи тріщини на дереві.
-
Мінуси: метод критично залежить від якісного, розсіяного світла та не має власної математичної шкали вимірювання — без додаткових орієнтирів програма не знає реальних фізичних розмірів об’єкта.
Чому в Ark III вони працюють разом?
Чеські інженери об’єднали ці підходи задля досягнення максимального результату. Лазерне 3D-сканування створює ідеальний, міцний «каркас» об’єкта з точними фізичними розмірами, а фотограмметрія натягує на цей каркас гіперреалістичну, «живу» текстуру.
Саме такий гібридний метод дозволяє створювати цифрові копії музейних експонатів Лаври такої якості, що за ними згодом можна проводити повноцінну наукову експертизу або за потреби відтворити копію на 3D-принтері з точністю до міліметра.
Довідка HiTech Expert: Колекція Києво-Печерської лаври налічує понад 70 000 унікальних експонатів (ікони, стародруки, сакральні предмети та археологічні артефакти). На відміну від першої модифікації — Ark I, яка фокусувалася виключно на екстреному порятунку та реставрації паперової спадщини (книг та архівів), третє покоління станції (Ark III) переводить процес у системну площину створення об’ємних цифрових клонів матеріальної культури.
Спільний щит для прифронтових музеїв
Генеральний директор заповідника Максим Остапенко наголосив, що Ark III працюватиме на благо всієї України, а не лише столиці. Вже завтра стартує масштабне навчання для тридцяти колег-музейників з інших регіонів. Станція стане критично важливим інструментом для оцифрування колекцій у музеях, які перебувають поблизу лінії фронту або зазнали екстреної евакуації.
Культура як елемент національної безпеки
Заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар під час офіційного виступу чітко означила стратегічку роль проєкту:
«Ми всі вже давно зрозуміли, що ця війна точиться не за нашу територію, а за нашу історію, нашу ідентичність, мову, літературу і все те, що формує наше відчуття себе як українців».
Сьогодні цифровізація культурного фонду офіційно визнана на рівні державного керівництва як один із ключових елементів національної безпеки. Директор Фундації KKFF Любош Веселий додав, що запуск Ark III демонструє ефективну модель, коли нагальні гуманітарні та оборонні потреби трансформуються в інноваційні технологічні проєкти міжнародного значення.
HiTech Expert Take
Для HiTech Expert ми підсумовуємо: у 2026 році поняття «збереження спадщини» остаточно перейшло у цифрову площину. Створення точних 3D-копій та фотограмметричних моделей — це єдиний спосіб назавжди захистити нашу історію від фізичного знищення ворогом. Кейс Ark III доводить, що за допомогою сучасних мобільних рішень та хмарних технологій зберігання даних Україна разом із європейськими партнерами створює глобальний прецедент. Ця модель державно-приватного та міжнародного партнерства стане світовим стандартом захисту культурних цінностей у зонах конфліктів.
