Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною за рахунок додаткових коштів, які спрямовують додатково до раніше передбачених $7 млрд оборонної підтримки України у 2026 році.
Відповідну угоду підписали у Києві Посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Сьогоднішні домовленості з Осло підтверджують: Норвегія стає не просто донором, а промисловим тилом для українського MilTech.
Безпечний завод у Норвегії: масштабування Mid-Strike
Головна проблема українських виробників — загроза обстрілів заводів.
-
Рішення: українські розробки (креслення, софт, технологія) передаються норвезьким підприємствам.
-
Результат: декілька тисяч дронів Mid-Strike (радіус 50–150 км) виготовляються в ідеальних умовах безпеки НАТО та прибувають на фронт уже до літа 2026 року.
Фінансова модель:гроші Норвегії — зброя України
Норвегія демонструє приклад максимально ефективного використання коштів:
-
$1,5 млрд — саме таку суму Осло спрямує виключно на закупівлю українського озброєння цього року.
-
Надплановість: Фінансування заводу дронів іде понад раніше оголошений пакет у $7 млрд. Це свідчить про те, що партнери бачать у дронах Mid-Strike реальний важіль для «перехоплення ініціативи».
Технологічний обмін: чому це вигідно Осло?
Міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік прямо каже: Норвегія зміцнює власну промисловість.
-
Український досвід: Осло отримує доступ до бойових алгоритмів та ШІ-рішень, які вже пройшли випробування російським РЕБ.
-
Підготовка НАТО: Норвегія нарощує свої спроможності, готуючись до викликів майбутнього, базуючись на реальних даних з українського фронту.
Ймовірні кандидати для «норвезького конвеєра»
Клас Mid-Strike — це дрони з радіусом дії 50–150 км, які працюють у тактичній та оперативній глибині ворога. Зважаючи на нещодавні презентації українських розробок міжнародним партнерам (зокрема у Берліні та під час візитів норвезької делегації), можна виділити конкретні моделі, які з найбільшою ймовірністю стануть основою для виробництва в Норвегії.
-
Anubis (Анубіс) – один із ключових претендентів. Це ударний дрон середнього радіуса, який нещодавно демонстрували Президенту та німецьким партнерам. Він призначений для точних ударів по бронетехніці, складах БК та скупченнях живої сили в оперативній глибині.
-
Хмаринка – нова розробка від «Генерала Черешні», представлена у квітні 2026-го. Це недорогий дрон-камікадзе літакового типу з дальністю 50+ км. Його «фішка» — максимальна простота та придатність до масового виробництва тисячами одиниць, що ідеально вкладається в концепцію норвезької угоди.
-
Лютий (тактичні модифікації). Хоча «Лютий» відомий як далекобійний дрон, існують його полегшені версії для роботи на коротших дистанціях (до 150 км) з більшою бойовою частиною.
-
Моделі від Brave1 (наприклад, SkyCraft). У маркетплейсі Brave1 нещодавно з’явилися нові ударні крила, які мають інтегровані модулі ШІ для автономного донаведення.
Чому Норвегія обирає саме ці типи?
| Особливість | Значення для проєкту |
| Стійкість до РЕБ | Всі ці дрони мають порти під «машинний зір», що дозволяє їм ігнорувати російські глушилки на фінальній стадії польоту. |
| Уніфікація | Виробництво в Норвегії дозволить стандартизувати компоненти (двигуни, сервоприводи, плати), прибираючи той самий «зоопарк» рішень. |
| Економіка | Такі дрони, як «Хмаринка», є відносно дешевими, що дозволяє Норвегії за $1,5 млрд забезпечити Україну справді десятками тисяч засобів ураження. |
HiTech Expert Take: Mid-Strike — це «випалювання» другого ешелону
Ці дрони не б’ють по Кремлю, вони б’ють по тому, що годує фронт. Дистанція 50–150 км — це «мертва зона» для ворожої артилерії та занадто близько для їхніх великих систем ППО типу С-400. Масова поява тисяч українських «Анубісів» чи «Хмаринок» норвезької збірки змусить росіян відсувати склади БК та штаби ще на 100 км далі від лінії фронту.
Співпраця з Норвегією також може включати інтеграцію норвезьких технологій передачі даних (Kongsberg), що зробить ці дрони ще більш захищеними. Це фактично створення «Північного оборонного мосту». Україна дає інтелект, Норвегія — промислову потужність та фінанси.
