Однією з проблем для успішної роботи дронів-перехоплювачів є наявність локальних територіальних радіоперешкод, внаслідок чого дальність дії перехоплювача може зменшитися до кількох кілометрів.

Радник міністра оборони, військовий фахівець зі зв’язку Сергій Флеш (Бескрестнов) піднімає вкрай актуальну проблему: навіть найкращий дрон-перехоплювач стає безпорадним, якщо екіпаж не володіє «радіогігієною».

Проблема: Радіошум як «невидима стіна»

Навіть без ворожого РЕБ дальність роботи перехоплювача може впасти з 10-15 км до 2-3 км. Це відбувається через «засміченість» ефіру.

  • Цивільні завади: Старлінки, Wi-Fi роутери у прифронтових селах, цифрові рації.

  • Військові завади: Наші власні засоби РЕБ або РЕР, які працюють на суміжних частотах.

  • Локальна специфіка: У кожному районі (Запоріжжя, Донеччина, Харківщина) своя унікальна «карта» радіоперешкод.

Проблема: Радіошум як «невидима стіна»

Рішення: SDR як обов’язковий інструмент пілота

Флеш наголошує: пілот перехоплювача сьогодні — це наполовину радист.

  1. Аналіз ефіру: Перед вильотом екіпаж має використовувати SDR-сканери (наприклад, TinySA або портативні рішення на базі HackRF), щоб побачити «полицю» шумів.

  2. Вибір «вікна»: Робота на частотах, де рівень шуму найнижчий у конкретній точці.

  3. Розуміння фізики: Якщо картинка «сиплеться» на 2 км — це не завжди ворог, це може бути ваш власний сусідній підрозділ.

TinySA (Ultra), HackRF One або SDR-приймач із підключенням до смартфона

Пам’ятка пілота: Швидка перевірка ефіру перед вильотом

Пропонуємо стислу пам’ятку для пілота та технічного персоналу, яка допоможе швидко діагностувати стан ефіру та уникнути втрати зв’язку.

1. Обладнання (мінімальний набір)

  • Аналізатор спектру: TinySA (Ultra), HackRF One або SDR-приймач із підключенням до смартфона.

  • Антени: Використовуйте антени на той діапазон частот, на якому працює ваш перехоплювач (зазвичай 1.2GHz, 2.4GHz, 5.8GHz або специфічні ELRS частоти).

2. Алгоритм перевірки (Метод «30 секунд»)

  1. Сканування фону: Увімкніть аналізатор БЕЗ увімкненого пульта та дрона. Подивіться на рівень шуму (Noise Floor).

    • Норма: Лінія шуму низька й рівна.

    • Проблема: Наявність постійних «горбів» або висока «полиця» шуму (вище -90 dBm).

  2. Пошук «сусідів»: Шукайте періодичні сплески. Це можуть бути Старлінки (працюють широкою смугою) або цифрові радіостанції.

  3. Перевірка власного сигналу: Увімкніть пульт. Ви маєте чітко бачити свій сигнал (піки FHSS), які значно вищі за рівень фонового шуму.

3. Типові «шкідники» у вашому квадраті:

  • Старлінк (Starlink): Може давати сильні завади на частотах близько 2.4 GHz та забивати гармоніками інші канали. Тримайте антену дрона якомога далі від тарілки.

  • Локальний РЕБ: Якщо ви бачите «забор» (постійні однакові сплески по всьому діапазону) — працює потужна завада. Робота в такому секторі без оптоволокна або завадозахищеного зв’язку майже неможлива.

  • Цивільні роутери: У населених пунктах частоти 2.4 та 5.8 GHz завжди перевантажені.

4. Що робити, якщо «шумить»?

  • Зміна частоти: Якщо ваша система дозволяє (наприклад, ELRS із можливістю вибору діапазону), перейдіть на менш зашумлену ділянку.

  • Винос антен: Використовуйте щогли для антен керування та відеоприймача, щоб підняти їх вище над локальними джерелами шуму (будинками, автівками).

  • Відстань: Відійдіть від генераторів, інверторів та включених Старлінків хоча б на 15–20 метрів.

Швидка перевірка ефіру перед вильотом

HiTech Expert Take: Чому це важливо для «A1»?

Ця проблема підкреслює необхідність інтеграції ШІ у засоби зв’язку.

Майбутнє за автоматичним стрибкоподібним перелаштуванням частоти (FHSS), яке саме обиратиме найчистіші канали.

Центр «A1» та Brave1 мають працювати над створенням «Радіокарт фронту», щоб пілоти заздалегідь знали, які частоти «забиті» у їхньому квадраті.

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІЩЕ ВІД АВТОРА