AMD у космосі: чіпи для місій на Місяць та Марс

Згідно з опублікованим звітом компанії AMD від 30 березня 2026 року, технології високопродуктивних обчислень та штучного інтелекту стають критично важливими для нової ери освоєння космосу. Основний акцент зміщується з короткострокових місій на тривалу присутність людини на Місяці та глибоке дослідження космосу.

Перехід до автономності та ШІ

Оскільки NASA переходить до місій із тривалою присутністю (як-от програма Artemis), затримка сигналу та обмежена пропускна здатність каналів зв’язку з Землею стають проблемою. Рішенням є перенесення обчислень безпосередньо «на борт».

Для цього використовуються адаптивні системи на кристалі (SoC) Versal, які поєднують у собі програмовану логіку, ШІ-рушії та ядра Arm. Вони дозволяють обробляти дані з сенсорів у реальному часі безпосередньо на поверхні Місяця або на орбіті.

Ключові партнерства та місії

• Blue Origin: використовує чіпи AMD Versal AI Edge Gen 2 у польотних комп’ютерах тестових апаратів. Ці технології згодом будуть інтегровані в місячний модуль Mark 2, який має доставити астронавтів на Місяць вже у 2028 році.

• NEC (Японія): будує першу в Японії мережу супутників оптичного зв’язку на базі технологій AMD для забезпечення високошвидкісної маршрутизації даних у космосі.

• NISAR (NASA/ISRO): спільна місія США та Індії з радарного сканування Землі. Через величезні обсяги даних, які генерує радар, чіпи AMD виконують фільтрацію та стиснення інформації прямо на борту, щоб надсилати на Землю лише найважливіше.

Реконфігурованість: «оновлення ПЗ» у польоті

У космосі зазвичай використовується ПЛІС (Програмована логічна інтегральна схема), або англійською FPGA (Field-Programmable Gate Array). Це напівпровідниковий пристрій, «цифрову начинку» якого можна багаторазово перепрограмовувати вже після того, як чіп був виготовлений і встановлений у пристрій.

На відміну від звичайних процесорів у вашому ноутбуці чи смартфоні, які мають фіксовану архітектуру, ПЛІС — це «чисте полотно» з логічних блоків.

Однією з головних переваг матриць ПЛІС (FPGA) від AMD є можливість змінювати алгоритми роботи обладнання вже після запуску.

• Адаптивність: Якщо в алгоритмі супутника на орбіті знайшли помилку або потрібно додати нову функцію ШІ, ПЛІС дозволяє «перезібрати» схему дистанційно, не повертаючи апарат на Землю.

• Надійність: ПЛІС дозволяють створювати дубльовані схеми на одному чіпі. Якщо радіація пошкодить одну ділянку, інша миттєво візьме на себе її функції.

• Енергоефективність: Для складних математичних обчислень (як-от обробка сигналів радара) ПЛІС витрачає значно менше енергії, ніж потужний універсальний процесор.

• Відсутність затримок: У критичних ситуаціях, як-от посадка марсохода, ПЛІС реагує миттєво, оскільки сигнал проходить через «залізо», а не через шари програмного забезпечення.

Надійність у суворих умовах

Космічне середовище руйнівне для звичайної електроніки через радіацію. AMD постачає спеціалізовані рішення, що відповідають військовим стандартам (MIL-PRF-38535) та мають підтверджену стійкість до важких іонів та гамма-випромінювання.

Так, марсохід Mars Perseverance успішно використовує ПЛІС AMD для навігації та аналізу зразків ґрунту на Марсі.

Технології компанії також допомогли першій американській місії OSIRIS-REx: зібрати зразки з астероїда.

Тож, роль напівпровідникових технологій у космосі трансформується: від простого збору даних до складного інтелектуального аналізу «на місці», що робить космічні апарати більш незалежними від земних командних центрів.