Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки разом з колегами, представниками Генерального штабу ЗСУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ та іншими обговорили проблему з використанням месенджерів.
Член Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко звертає увагу на критичну проблему комунікації та інформаційної безпеки в Збройних Силах України.
🛡️ Основна проблема: підсутність єдиного військового месенджера
- Факт: В ЗСУ історично прижилися три публічні месенджери: WhatsApp, Threema, Signal.
- Ризик: Відсутність власного локального військового месенджера (на відміну від країн НАТО).
- Наслідок: Втрата взаємодії між бойовими підрозділами під час збоїв у роботі цих комерційних платформ.
🌐 Різниця з підходом країн НАТО
Депутат наголошує на принциповій різниці у підходах до комунікації:
| Характеристика | ЗСУ (Поточна ситуація) | Країни НАТО (еталон) |
| Тип месенджера | Публічні (WhatsApp, Signal, Threema) | Непублічні, військові системи зв’язку |
| Рівень шифрування | Зазвичай, стандартні алгоритми (AES, RSA) | Top Secret (спеціальні, непублічні алгоритми шифрування) |
| Приклад системи | Немає єдиної | SIPRNet (Secret Internet Protocol Router Network), CRONOS |
⚠️ Проблеми культури використання та безпеки
Федієнко акцентує на проблемах, пов’язаних із самими користувачами та застосуванням месенджерів:
- Культура застосування. Використання того ж самого месенджера (WhatsApp) одночасно на лептопі та смартфоні.
- Ризик витоку. Неналежне пересилання, зберігання та обіг документів з обмеженим доступом (ДСК).
- Залежність. Вся інфраструктура публічних платформ знаходиться поза контролем України.
💡 Пропозиції та шляхи вирішення
За результатами обговорення на Комітеті ВРУ з представниками Генерального штабу, Міноборони, Держспецзв’язку та СБУ, було напрацьовано такі ідеї:
- Внесення змін для покращення безпеки та посилення відповідальності військовослужбовців за невиконання інструкцій щодо використання месенджерів.
- Особиста пропозиція запровадити на рівні бригад/корпусів посаду офіцера з інформаційної безпеки.
- Майбутня мета — мати два типи месенджерів (як у НАТО):
- Закриті мережі (SIPRNet, CRONOS) для бойових/службових потреб.
- Signal, Wickr або Threema Work для звичайного зв’язку, але під контролем кібербезпеки.
- Вся інфраструктура повинна бути розміщена на території України та під її контролем.
Наразі маємо критичну необхідність переходу від комерційних платформ до захищених військових систем для забезпечення національної стійкості та мінімізації ризиків витоку секретної інформації.
