Публікація в Nature Astronomy від 6 травня 2026 року — це черговий доказ того, що тандем James Webb (JWST) та Hubble здатен «зламати» старі симуляції формування галактик і дати нам точні цифри.

Технологічний прорив: як Webb «бачить» крізь завісу

Головна проблема астрономів минулого — газовий пил. Він поглинає видиме світло, роблячи наймолодші зірки невидимими для Hubble. Але інфрачервоні інструменти MIRI та NIRSpec на борту James Webb дозволили зазирнути всередину туманностей у чотирьох сусідніх галактиках (M51, M83, NGC 628 та NGC 4449).

Ключові цифри дослідження

Міжнародна група вчених у межах програми FEAST порівняла дані 9000 скупчень і виявила чітку кореляцію між масою та швидкістю «виходу» зірки з її колиски:

  • Масивні кластери повністю очищують себе від газу за ~5 мільйонів років.

  • Легкі кластери потребують 7–8 мільйонів років для розсіювання туманності.

Механізм «зоряного фідбеку» (Stellar Feedback)

Чому масивні кластери швидші? Вони генерують потужні зоряні вітри, жорстке ультрафіолетове випромінювання та швидше завершують життя вибухами наднових. Ця енергія буквально «здуває» залишки газу, припиняючи процес формування нових зірок у цьому регіоні, але даючи поштовх для формування зірок в інших частинах галактики.

Міжнародна група вчених у межах програми FEAST порівняла дані 9000 скупчень

Вплив на формування планет

Це відкриття має прямі наслідки для нашого розуміння того, де шукати життя.

  1. Ультрафіолетове опромінення. Чим швидше кластер очищує газ, тим раніше протопланетні диски навколо молодих зірок опиняються під ударом жорсткого УФ-випромінювання сусідів.

  2. Дефіцит матеріалу. Раннє розсіювання газу означає, що планети мають менше часу на поглинання пилу та газу для свого зростання. У масивних скупченнях шанси на формування газових гігантів на кшталт Юпітера можуть бути значно нижчими.

Star-forming region in M51 (close-up)

HiTech Expert Take

Для HiTech Expert (expert.com.ua) важливо підкреслити роль інфрачервоної астрономії. Тепер, коли ми маємо точні обмеження (5 проти 8 млн років), програмісти та астрофізики можуть створити значно точніші симуляції еволюції галактик. Це крок до розуміння того, чому наша Сонячна система виглядає саме так, а не інакше.

Цікаво, що обробка терабайтів даних від Webb для ідентифікації 9000 кластерів також потребує колосальних обчислювальних потужностей, де архітектури на кшталт Instinct MI350P могли б бути надзвичайно корисними.