![](https://expert.com.ua/wp-content/uploads/2025/01/giganet_banner-900x90-2.png")
За даними IT-Enterprise і оцінками Prozorro, 2700 українських компаній досі купують російські рішення. Це BAS, 1С та інші. З початку року державний сектор української економіки закупив російського програмного забезпечення на 118 млн. грн.
Про це HiTech Expert під час форуму Своє.ІТ 2025 повідомив СЕО IT-Enterprise Олег Щербатенко. За його словами, продукт Smart Tender є найбільшим майданчиком на Prozorro і надає усю аналітичну інформацію із закупівель програмного забезпечення.
“Це насправді токсична процедура. Російський софт (1С та BAS) під санкціями, заборонений, але його все рівно купують”.
Як це можливо на 4-му році війни? Виявляється, компанії, що закуповують ПЗ, не несуть ніякої відповідальності за невиконання санкційного режиму. Навіть державні структури! Це єдина проблема, чому російський софт продовжує фактично вільно продаватися в Україні. Мало того, компанії, що продають такий софт, теж не несуть ніякої відповідальності.
ІТ асоціації, у тому числі IT Ukraine, ініціюють законопроекти стосовно ворожого ПЗ, який потрібно заборонити і ввести за це відповідальність. Проте досі Рада не ухвалила такого рішення.
Тривалий перехід
Олег Щербатенко нагадав, що цілі покоління бухгалтерів виросли на 1С, яка впроваджувалася з початку 90-х років минулого століття. І змінити його за 1-5 років неможливо.
“В Україні немає такої кількості компаній і впроваджувачів. Але цей процес іде по наростаючій. При цьому сам перехід нескладний. Наприклад на Master він триватиме усього два тижні”, – зазначає співрозмовник.
На сьогодні на ринку існує достатньо українських рішень. Альтернативи, на думку керівника IT-Enterprise, значно кращі, але проблема в тому, що до російського софту, його інтерфейсу та можливостей звикли бухгалтери. І саме вони є стримувачами цього процесу.
“Ми почали заміну ще з 2000 року. Ми виконали вже більше тисячі проектів. Так, Master орієнтований на малий та середній бізнес та має готові конфігурації: для освіти, медицини, ресторанів, військових частин, для комерційних, для виробничих компаній. І дійсно йде плановий процес із заміни”, – розповідає Щербатенко.
Привабливі ціни
Українські системи орієнтуються на ціни 1С або BAS. Той же Master, наприклад. При цьому термін переходу – швидше, і в цілому він обходиться компанії дешевше, ніж 1С.
“Ми приходимо у компанію і міняємо 1С, на яку вона витратила багато грошей за десятки років, усього за три місяці, за значно нижчу суму. Але це дійсно повторний процес, і його потрібно пройти”, – зазначає СЕО IT-Enterprise.
За його словами, з кожним роком кількість замовлень із заміни 1С збільшується на 50%. Під час війни процес ще прискорився. Після санкцій 2017 року зміни були несуттєві, це торкнулося в основному державного сектору. А під час війни процес пішов потужніше і торкнувся здебільшого комерційного сектору.
Власний сервер або хмара
Сьогодні компанії можуть вибирати рішення для встановлення на власних серверах або ж у хмарі. Наприклад, Master Online продається як хмарний сервіс. Можна ж заплатити за програму або взяти її в оренду, утримуючи на власних серверах.
У IT Enterprise заохочують клієнтів до SaaS рішень, оскільки це безпечніше з точки зору того, де зберігається база даних. Але замовники вибирають рішення паритетно, як у хмарі, так і на власних серверах. Хмарні рішення теж забезпечують масштабування. Є клієнти з одним робочим місцем, а є й на тисячі.
На хмарні сервіси орієнтуються й інші українські розробники, що пропонують наступне ПЗ для бухгалтерії:
