Німецький стартап мав на меті протестувати капсулу, призначену для досягнення орбіти та виживання в умовах сильної спеки під час повернення на Землю. У свій перший політ PHOENIX 1 стартував у космос як частина спільної місії SpaceX, але зміна планів запуску значною мірою зіпсувала всю справу.
Компанія ATMOS Space Cargo запустила капсулу PHOENIX 1 о 20:48 за середньоєвропейським часом у понеділок, помістивши апарат всередину ракети SpaceX Falcon 9. Приблизно через дві години після зльоту капсула знову увійшла в атмосферу Землі, але місце її падіння виявилося набагато далі від цілі, ніж планувалося спочатку. Відсутність запланованої зони падіння означала, що космічний апарат не можна було повернути, а компанія не змогла отримати цінні дані та знімки PHENIX 1, щоб побачити, наскільки добре він поводився під час входження в атмосферу.
Перша місія компанії мала на меті протестувати тепловий екран капсули під час входження в атмосферу. Таким чином, ATMOS сподівається розробити капсулу, здатну проводити дослідження на орбіті і повертатися на Землю з вантажем на борту в цілості й схоронності.
PHENIX-1 був частиною місії спільного користування Bandwagon-3 компанії SpaceX. Експериментальний космічний апарат був завантажений на ракету разом з двома іншими корисними вантажами: супутником для військових Південної Кореї та метеорологічним супутником для компанії, що базується в Бостоні. Однак не всі корисні вантажі створені рівними. Приблизно за п’ять тижнів до запуску SpaceX повідомила ATMOS про зміну планів, спричинену основним корисним навантаженням.
Через експлуатаційні обмеження південнокорейського розвідувального супутника PHENIX 1 опинився на новій траєкторії польоту. “З нещодавнім оновленням загального дизайну місії змінився кут нахилу траєкторії польоту і траєкторія повернення, тому ми повернулися до креслярської дошки, щоб швидко адаптуватися”, – йдеться в повідомленні ATMOS.
Напередодні запуску ATMOS спочатку встановила наземні станції вздовж траєкторії космічного апарату, щоб “забезпечити безперервну передачу даних з наших датчиків теплового екрану і бортового корисного навантаження”, – заявила компанія. Спочатку передбачалося, що PHENIX 1 буде рухатися по зворотній траєкторії, яка пролетить над наземними станціями в Африці і на Маврикії, а потім впаде в Індійському океані біля східного узбережжя Ла-Реюньйон. Однак нова траєкторія змінила траєкторію повернення таким чином, що космічний апарат почав свій деорбітальний шлях над Лос-Анджелесом, перетнув Колумбію і продовжив його над Куябою в центральній Бразилії. Потім апарат впав біля узбережжя Бразилії в Атлантичному океані.
Компанія була змушена встановити нові наземні станції для встановлення зв’язку з PHENIX 1, а також зафрахтувати літак, призначений для збору даних з капсули під час її входження в атмосферу. Космічний апарат впав на відстані близько 310 миль (500 кілометрів) від узбережжя, що не дозволило ATMOS зібрати дані.
ATMOS отримав дані від чотирьох комерційних вантажів, які були на борту апарату, і початкові показники свідчать про те, що теплозахисний екран капсули був успішно надутий.
Місії спільного використання призначені для доставки корисного вантажу в космос за нижчою вартістю, упаковуючи супутники та інші космічні апарати разом на одній ракеті. Вони пов’язані з певними ризиками, але все ж дають шанс космічним стартапам вийти на орбіту.
“Загалом, я б сказав, що це була дуже успішна місія”, – сказав генеральний директор ATMOS Space Cargo Себастьян Клаус під час післяпольотної прес-конференції.
