Дослідження, опубліковане наприкінці минулого року, виявило “сейсмічні розриви в марсіанській корі”, які, на думку вчених, можуть бути індикатором наявності рідкої води під марсіанською поверхнею, що підвищує ймовірність існування мікробного життя на Червоній планеті.
Маючи давнє минуле, подібне до земного, і відносну близькість до нашого світу, Марс протягом десятиліть був привабливим місцем для астробіологічних досліджень. Робота команди вказує на те, що рідка вода – необхідна для життя, яким ми його знаємо – може зберігатися під марсіанською поверхнею, посилюючи уявлення про те, що мікробне життя може продовжувати ледь животіти під посушливим і кам’янистим верхнім шаром ґрунту планети.
“Якщо на Марсі існує рідка вода”, – сказав Ікуо Катаяма, планетолог з Університету Хіросіми і співавтор дослідження, в публікації Геологічного товариства Америки, це може означати “наявність мікробної активності” в марсіанській корі.
Марсоходи, спускні апарати та орбітальні станції покликані вивчати кожен аспект Червоної планети, і всі їхні дані проливають певне світло на можливість існування життя на Марсі, навіть якщо воно давно вимерло. Протягом останніх чотирьох років марсохід “Персеверанс” рухався вздовж західного краю кратера Джезеро – величезної улоговини на планеті, в якій мільярди років тому існувало озеро з рідкою водою. На своєму шляху “Персеверанс” зібрав інтригуючі марсіанські камені, які НАСА має намір доставити на Землю в рамках програми “Повернення зразків з Марса”.
InSight приземлився на Марсі в листопаді 2018 року і мав завдання копати марсіанський верхній шар ґрунту, слухати вітри та пилові бурі на поверхні планети, а також – можливо, найпродуктивніше – прослуховувати марсіанські надра на предмет ознак сейсмічності. Перед тим, як спусковий апарат було виведено з експлуатації в грудні 2022 року, InSight виявив понад 1300 марсіанських землетрусів і надіслав на Землю майже 7000 знімків поверхні планети.
Деякі з зібраних InSight сейсмічних даних вказували на кордони на глибині 6,2 милі (10 кілометрів) і 12,4 милі (20 кілометрів) під поверхнею планети, що раніше інтерпретувалося як раптові зміни пористості гірських порід. Але автори статті стверджують, що видимою межею можуть бути тріщини в марсіанських надрах, які заповнені водою.
Команда виміряла, як різні типи сейсмічних хвиль, що виникають на Марсі, проходять через подібні гірські породи у Швеції. Експерименти команди показали, що швидкість проходження сейсмічних хвиль через сухі, вологі та заморожені зразки суттєво відрізняється – таким чином, межі на двох марсіанських глибинах можуть вказувати на зміну сухої породи в марсіанських надрах на вологу. Отже, наявність рідкої води на Марсі.
“Багато досліджень вказують на наявність води на стародавньому Марсі мільярди років тому”, – сказав Катаяма в прес-релізі, але “наша модель вказує на наявність рідкої води на сучасному Марсі”.
Інструмент InSight – марсіанський кріт – не зміг заглибитися в марсіанську поверхню, що завадило сміливим намірам NASA зрозуміти внутрішні процеси планети.
Якщо НАСА здійснить повернення зразків з Марса без перешкод, вивчення сховища зразків “Персеверанса” може бути надзвичайно корисним для визначення того, чи існувало колись життя на Марсі. Але, зважаючи на нещодавні висновки команди, агентство, можливо, захоче розглянути можливість відправити на Червону планету землерийний апарат.
