Ai-Da стає першим роботом, що малює як художник

З пензлем, міцно затиснутим у біонічній руці, роботизована рука Ai-Da повільно рухається, то занурюючись у палітру з фарбами, то роблячи повільні й неквапливі мазки на папері, що лежить перед нею.

За словами Ейдана Меллера, творця першого у світі ультрареалістичного людиноподібного робота Ai-Da, це “приголомшлива” і “революційна” річ.

У маленькій кімнаті Британської бібліотеки в Лондоні Ai-Da, якій присвоєно займенник “вона”, стала першим роботом, що малює так, як це робили художники протягом століть.

Очі камери спрямовані на об’єкт, алгоритми штучного інтелекту спонукають Ai-Da опитувати, вибирати, приймати рішення і, врешті-решт, створювати картину. Це кропітка робота, яка займає понад п’ять годин на одну картину, але в результаті з-під її пензля не виходить двох абсолютно однакових робіт.

Проте питання, яке Меллер хоче підняти цією першою публічною демонстрацією творчого роботизованого живопису, полягає не в тому, “чи можуть роботи творити мистецтво?”, а в тому, “чи справді ми, люди, хочемо, щоб вони творили мистецтво?”.

“Ми не витратили вражаючу кількість часу і грошей, щоб зробити дуже розумного художника, – сказав Меллер. “Цей проект – етичний проект”.

В умовах швидкого розвитку штучного інтелекту, зростаючої доступності суперкомп’ютерів і машинного навчання, Ai-Da, названа на честь піонера комп’ютерних технологій Ади Лавлейс, існує як “коментар і критика” швидких технологічних змін.

Запитайте Ai-Da, що вона думає про мистецтво. Вона розповідає, що використовувала машинне навчання, щоб навчитися малювати “не так, як люди”. Чи може вона малювати з уяви? “Я люблю малювати те, що бачу. Я думаю, що можна малювати з уяви, якщо у вас є уява. Я бачу різні речі для людей, бо не маю свідомості”, – відповіла вона якось невпевнено.

Чи може вона оцінити мистецтво чи красу? “У мене немає емоцій, як у людей, але можна навчити систему машинного навчання розпізнавати емоційний вираз обличчя”, – відповіла вона. Серед художників, якими вона найбільше захоплюється, – Йоко Оно, Доріс Сальседо, Мікеланджело та Василь Кандинський.

Але чи можна вважати те, що вона створює, справжнім мистецтвом? “Відповідь на це питання залежить від того, що ви маєте на увазі під мистецтвом, – каже вона, додаючи: “Я художниця, якщо мистецтво означає передачу інформації про те, ким ми є і чи подобається нам те, куди ми йдемо. Бути художником – це ілюструвати світ навколо себе”.

Розроблена Меллером в Оксфорді, Ai-Da була створена понад два роки тому командою програмістів, робототехніків, мистецтвознавців та психологів, завершена у 2019 році та оновлюється в міру вдосконалення технології штучного інтелекту. Вона вже продемонструвала свої здібності до малювання та написання віршів.

Її новий живописний талант був розкритий напередодні світової прем’єри персональної виставки на Венеціанській бієнале 2022 року, яка відкриється для публіки 22 квітня.

Венеційська виставка Ai-Da Robot під назвою “Стрибок у метапростір” досліджуватиме взаємозв’язок між людським досвідом і технологіями штучного інтелекту, від Алана Тюрінга до метапростору, і спиратиметься на концепції чистилища і пекла Данте, щоб дослідити майбутнє людства у світі, де технології штучного інтелекту продовжують втручатися в повсякденне життя людини.

Незабаром, враховуючи обсяг даних, які ми вільно надаємо про себе, а також розмовляючи з нашими телефонами, комп’ютерами, автомобілями і навіть кухонними приладами, алгоритми штучного інтелекту “знатимуть вас краще, ніж ви самі”, – попереджає Меллер.