Історія модемів на Шахедах із SIM картами отримала продовження. Тепер на деякі дрони росіяни ставлять відеокамери, які через українську мережу 4G передають картинку.
Про це повідомляє Сергій Флеш (Бескрестнов), український фахівець у галузі військових радіотехнологій.
Тобто, тепер Шахед під час польоту виконує ще й функцію розвідки.
“Все зроблено дуже примітивно: клей, скотч, картон, шурупи, дроти, дешеві роутери та камери. Але працює”, – зазначає Флеш.
Управління чи телеметрія
Раніше експерти ставили питання, для чого саме бойовим дронам доступ до мережі? Очевидно, що мова йде про передачу даних, але яких саме, управління чи телеметрії?
Відпочатку коментатори зосередилися на ідеї використовувати мобільні мережі для навігації БПЛА. Тобто, вони наче вимірюють сигнал окремих БС і, знаючи їхні координати, використовують замість GPS.
“Ця версія виглядає слабкою. Потужність передавачів БС не є константою і весь час змінюється залежно від низки факторів. Отже, самостійно розраховувати положення в просторі, покладаючись на єдиний доступний терміналу на борту БПЛА показник – потужність сигналу, – не вийде”, – зазначає телеком-експерт Роман Хіміч.
На його думку, покладатися на операторські сервіси позиціонування також не вийде, оскільки в Україні зараз жодна мережа не підтримує повноцінну тріангуляцію. Точність позиціонування наявних сервісів варіюється від сотень метрів до кілометрів за містом. Причому позиція надається за запитом і з суттєвою затримкою.
Тому самою перспективною є відео- та фотозйомка навколишнього простору. Тобто GPS має працювати, дозволяючи постійно мати актуальні дані про положення в просторі. А маючи дані про положення в просторі й кути (ракурси) бортових камер, можна з непоганою точністю визначати розташування вогневих позиції ППО та інших об’єктів.
“Тобто БПЛА перетворюється на ефективний розвідувальний засіб, спроможний діяти в глибині української території”, – додає експерт.
Машинний зір
На думку експерта, масове впровадження технологій машинного зору (або як модно зараз казати “штучний інтелект”) дозволяє суттєво зменшити вплив на БПЛА з боку різноманітних засобів РЕБ. Покладаючись на власні “очі”, БПЛА можуть самостійно долати щонайменше останні кількасот метрів траєкторії, де протидія РЕБ є найбільшою. Саме у такий спосіб використовується машинний зір просто зараз. Але це лише початок.
Логіка “війни дронів” штовхає обидві сторони ставити перед собою завдання повного і постійного придушення супутникової навігації (GNSS) скрізь, куди можуть дістатися ворожі БПЛА. Розгортання подібної загальнонаціональної системи вже анонсовано в Україні, є інформація і про російські аналоги.
Маючи на борту цифрову модель місцевості вздовж свого маршруту, БПЛА у той чи інший спосіб сканує навколишнє середовище, співставляє його із власною моделлю і у такий спосіб визначає своє положення у просторі.
Відеокамери дуже компактні, потребують мало енергії для роботи і ідеально відповідають потребам БПЛА на нинішньому етапі їхнього розвитку.
“За наявності актуальних карт БПЛА не потребують ані супутникової навігації, ані зовнішнього керування, тож можуть взагалі не випромінювати радіо сигнали. Це дуже суттєво ускладнює пошук, детекцію та подальше стеження за ними”, – зазначає експерт.
Тому подібна технологія потребує наявності детальних карт місцевості, причому знятих з малої висоти, під геть іншим ракурсом, аніж можуть забезпечити космічні апарати та висотні розвідувальні засоби. Перш ніж запускати ударний дрон, треба аби інший БПЛА пройшов саме цим маршрутом, виконав суцільну фото- чи відеозйомку з високою розподільчою здатністю та передав результати зйомки.
Очевидно, що підключення до швидкісних мереж мобільного зв’язку є чи не єдиним реалістичнім варіантом передати гігабайти інформації. От для цього і можуть знадобитися модеми та сім-карти українських операторів в шахедах.
