Стандарт CRS та зміни у законі суттєво вплинуть на ІТ-галузь

Асоціація IT Ukraine провела онлайн-дискусію за участі юристів Arzinger, Asters і Sayenko Kharenko щодо актуальних на кінець березня 2023 року питань оподаткування в ІТ-індустрії.

Стандарт CRS

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон щодо впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Стандарт CRS), що передбачає щорічний міжнародний автоматичний обмін даних про фінансові рахунки.

Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) – це міжнародний стандарт, схвалений Радою ОЕСР 15 липня 2014 року, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Основні зміни до Податкового кодексу, запропоновані законом, включають пряму вимогу для фінансових агентів застосовувати правила стандарту звітності CRS під час здійснення належної комплексної перевірки (due diligence) фінансових рахунків та подавати до Державної податкової служби інформацію про фінансові рахунки резидентів інших юрисдикцій, що є учасниками Багатосторонньої угоди CRS.

Також внесено зміни стосовно функцій та повноважень органів, що контролюватимуть виконання нових правил фінансовими агентами та власниками рахунків. Крім того, контролюючі органи отримали право на збір інформації та документів для виконання ними міжнародних зобов’язань з обміну інформацією для податкових цілей.

Імплементація Загального стандарту звітності CRS координується Секретаріатом Організацією економічного співробітництва і розвитку (OECР) з метою забезпечення уніфікованого підходу юрисдикцій до його тлумачення та застосування.

Вплив на ІТ галузь

Податкова політика і зміни у податковому законодавстві, що можна очікувати як і в контексті євроінтеграції, так і адаптації економіки до умов воєнного стану, матимуть суттєвий вплив на ІТ-галузь. Окрім того, не оминуть представників ІТ-індустрії і наслідки впровадження автоматичного обміну інформацією.

Так вважає віце-президентка з правових питань IT Ukraine Association, партнер адвокатського обʼєднання Arzinger Катерина Олійник.

“Стандарт CRS вносить суттєві зміни у процедури розкриття інформації про фінансові рахунки і обмін інформацією між державами і може мати суттєвий вплив на диверсіфіковані бізнеси IT компаній”, – каже вона.

Тому правовий комітет асоціації приділяє окрему увагу податковим питанням для допомоги ІТ компаніям у підготовці до очікуваних нововведень та для мінімізації негативних податкових наслідків.

З 1 січня 2023 припинила дію пільга, що звільнила від ПДВ операції з постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, які не вважаються роялті.

“Скасування цієї пільги буде в першу чергу мати податкові наслідки для тих платників, які постачають програмну продукцію на території України або купують її у нерезидентів”, – зазначає Денис Ерсой, юрист адвокатського обʼєднання Arzinger.

За його словами, для оцінки ризиків та наслідків, які несуть у собі наведені вище зміни у законодавстві, рекомендується переглянути договори українських ІТ-компаній із постачання та закупівлі програмної продукції (особливо з нерезидентами).

Питання валютного контролю

ІТ-бізнесу доречно звернути увагу на питання валютного контролю (дотримання строків розрахунків у ЗЕД-операціях), оскільки останнім часом податкові органи все частіше надсилають запити щодо цього питання, вважає Лариса Антощук, старший юрист юридичної фірми Asters. Наразі проведення позапланових перевірок з питань валютних розрахунків дозволене законодавством (як і фактичні перевірки та позапланові перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ та дотримання принципу “витягнутої руки”).

“З огляду на потенційні ризики, пов’язані з податковими перевірками (у разі донарахування суттєвих сум податкових зобов’язань, то й ризику кримінальної відповідальності), важливо уважно проаналізувати наслідки відміни ПДВ-пільги для галузі, а також здійснювати поточний контроль щодо відбору контрагентів з розрізі принципу “належної обачності”, – каже Лариса Антощук.

До впровадження CRS податкова мала обмежені можливості, які б дозволяли дізнатися про іноземні доходи й активи українських резидентів. Проте очікується, що уже з 2023 року податкова зможе отримувати інформацію про фінансові рахунки українських резидентів за кордоном. Про це наголошує Іван Чопик, юрист юридичної фірми Sayenko Kharenko.

“Тому прийняття CRS створить ще один пункт для податкового комплаєнсу, про який потрібно буде подумати різним стейкхолдерам: власникам ІТ-бізнесу, компаніям, та їх спеціалістам”, – додає Чопик.

Нагадаємо, що Legal Talks — це регулярні онлайн-дискусії, створені для обговорення гострих питань ведення та розвитку бізнесу в нових умовах з експертами ІТ та представниками держави. Дискусії допомагають керівникам бізнесу отримувати фахові поради, підтримувати відкритий діалог з державою та ухвалювати збалансовані рішення.