Немає жодного сумніву, що будь-які танці приносять не лише задоволення та гарний настрій, а й багато користі. Заняття укріплюють руховий апарат завдяки фізичним вправам, розвивають відповідальність та витривалість, формують красиву осанку, розкривають творчий потенціал, учать комунікабельності. Не дивно, що багато батьків прагнуть відправити дитину до танцювальної школи. Але деякі не можуть зрозуміти, в якому віці це краще зробити, щоб не нашкодити малюкові та зацікавити його.
Вікові обмеження
У якому віці віддавати дитину до танцювального гуртка? Тут все не так однозначно, як в інших сферах. Наприклад, запускати гральні автомати на гроші можуть виключно повнолітні відвідувачі казино. Але для танців чіткого вікового обмеження не існує. Річ у тому, що кожен малюк росте індивідуально, тому батькам слід брати до уваги наступні фактори:
- особливості того чи іншого танцювального напрямку з точки зору навантажень;
- фізичний розвиток дитини;
- ціль танцювальних занять.
Важливо враховувати фізіологію, адже скелет у дитини формується до п’яти-шести років. Тільки після повного формування м’язи починають добре працювати. Це означає, що повноцінно впоратися з рухами в танці малюк зможе тільки у відповідному віці. Проте поступово готувати дитинку до фізичних навантажень можна з трьох років.
Окрім цього, вікові обмеження встановлюють тренери − залежно від танцювального жанру. Наприклад, у балеті суттєво навантажуються м’язи і суглоби, тому приступати до занять можна не раніше шести років. Бальні танці вимагають зосередженості, а дитина молодше п’яти років зосередитися не зможе. Сучасні жанри, наприклад хіп-хоп або брейк-денс, діти засвоюють достатньо рано, але до п’ятирічного віку малюкові не слід робити складні рухи. Щодо розвиваючих народних та простих танців, то вони під силу навіть трирічному малюкові.
Вибір гуртка та тренера
Школу танців (студію, гурток), а також тренера слід обирати з усією серйозністю. Гурток має бути якнайближче до домівки, щоб не прийшлося виснажувати малюка довгими поїздками. Тренувати дітей повинен професіонал, який вміє залишатися об’єктивним, працювати з малечею, розуміти та мотивувати її. Критика і тим більше крик з боку наставника призведе до того, що дитина злякається і в неї зникне бажання займатися.
Щодо мети занять, то це може бути як розвиток або варіант проведення дозвілля, так і перспектива на майбутню кар’єру. В останньому випадку знадобляться серйозні та регулярні фізичні навантаження, що, як вже було сказано, не рекомендується малюкам до шести років.
Інші важливі питання
Окрім віку та вибору гуртка і тренера існує кілька не менш важливих нюансів, про які батьки часто забувають. Перш за все це бажання самої дитини танцювати. Якщо малюк цього не хоче, не слід його змушувати, інакше нічого хорошого з цього не вийде. Можливо, дитина воліє займатися чимось іншим, наприклад малювати, співати тощо. Якщо ж танцювальні заняття зацікавили малюка, необхідно:
- пояснити йому, які бувають танці;
- разом із ним обрати напрямок;
- знайти студію, визначитися з тренером.
Дуже важливо дізнатися про час та тривалість тренувань, адже вечірніх занять варто уникати. Фізичні вправи ближче до вечора можуть порушити сон та погано вплинути на самопочуття дитини.
Загалом будь-який малюк здатен досягти великих успіхів у танцях та у майбутньому стати професіоналом. У цьому сенсі вік не має першочергового значення. Головне – прищепити дитинці бажання танцювати, захопивши її цим дійсно чудовим видом мистецтва.
