ІТ-бізнесмен Сергій Токарєв про сильні та слабкі сторони стартап-екосистеми ЦСЄ

Стартап-екосистема Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) залишається обмеженою. Це пов’язано не з нестачею капіталу чи політичними ризиками, а з відсутністю достатньої кількості відданих менторів. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, що потрібно зробити, щоб це виправити.

Загальна вартість стартап-екосистеми ЦСЄ з початку 2014 року зросла у 15,5 рази і сьогодні значно випереджає середній показник у всіх європейських країнах. Серед лідерів — Польща, яка у 2024 році зуміла залучити €2 млрд. інвестицій. Країна отримує підтримку від PFR (Польський Фонд Розвитку), має 280 000 розробників програмного забезпечення та кілька революційних продуктів, таких як ElevenLabs та Docplanner.

Україна відрізняється найбільшим кадровим резервом (340 000 розробників) та підтримує базу у 2500 стартапів. У Румунії близько 202 000 технічних фахівців, а також динамічна екосистема (близько €19 млрд), яка створила UiPath та eMAG.

«Кожна екосистема ЦСЄ відрізняється власним характером, проте саме деякі спільні сильні сторони роблять її потужним конкурентом», – каже Сергій Токарєв .

Які особливості притаманні екосистемі країн ЦСЄ

Країни Центральної та Східної Європи мають безліч спільних рис. Саме вони роблять їх особливими та конкурентоспроможними:

1. Рентабельність . Рівень оплати праці в ЦСЄ поступається зарплатам у США та країнах Західної Європи. Але завдяки цьому стартапи можуть будувати потужні технічні команди без значних витрат на таланти. Більше того, компанії здатні розтягувати pre-seed та seed-капітал далі, створюючи більше простору та можливостей для розвитку продукту.
2. Кваліфіковані кадри . Країни Центральної та Східної Європи мають великий резерв професійних працівників, які пройшли престижні STEM-програми. Міжнародні компанії визнають майстерність та досвід інженерів та розробників програмного забезпечення ЦСЄ.
3. Орієнтоване виконання мислення . Інвестори, які добре знайомі із цим регіоном, часто обирають стартап-екосистему ЦСЄ саме за прагматизм. Такий підхід здатний швидко перетворювати ідею на реальний продукт навіть в умовах обмежених ресурсів. 
4. Глобальне мислення . Засновники стартапа регіону часто створюють продукти для міжнародних клієнтів. Вони вже мають remote-first моделі та планують якнайшвидше виходити на іноземні ринки. 

Які думки є неправильними, коли йдеться про ЦСЄ

Хоча регіон розвивається досить швидко, про нього досі у світі існують хибні уявлення:

1. Бракує венчурного капіталу чи зацікавлених інвесторів.

За останні роки у регіоні запустили кілька венчурних фондів, орієнтованих на ринок Центральної та Східної Європи. У період з 2017 по 2023 рік їхня кількість лише подвоїлася. Серед приватних інвесторів та фондів, орієнтованих на ЦСЄ, переважає думка, що капіталу більше, ніж стартапів, які готові його поглинути.

2. Політична нестабільність регіону.

Ризики на ринках ЦСЄ можуть відрізнятися між собою. Наприклад, Чехія та Польща є членами ЄС зі стійкою нормативно-правовою базою і входять до політично найстабільніших ринків у світі. Водночас Україна страждає від війни з агресором, але її стартап-екосистема продовжує зростати та залучати міжнародних інвесторів.

3. Ринок ЦСЄ – це лише аутсорсинг.

Експорт аутсорсингових послуг тільки в Україні в 2024 році досяг позначки $6,4 млрд. Звичайно, ІТ-аутсорсинг історично вважається важливою частиною технологічної галузі регіону, проте це не повна картина. 

ЦСЄ є місцем зародження топових конкурентоспроможних компаній, таких як Grammarly або ElevenLabs. З 2014 року загальна вартість стартапів ЦСЄ у 6 разів випередила Західну Європу. Це стало можливим не лише за рахунок ІТ-аутсорсингу, а й завдяки зростанню стартапів, орієнтованих на продукцію.

Якщо капіталу достатньо, чому стартапи ЦСЄ не масштабуються? 

“На мій погляд, сьогодні найбільшим викликом для ринків Центральної та Східної Європи є утримання засновників стартапів та повернення підприємницького успіху назад в екосистему” , – запевняє Сергій Токарєв.

Наприклад, через війну в Україні близько 90% компаній перенесли свої штаб-квартири за кордон. Але і на стабільних ринках ЦСЄ можна спостерігати відтік компаній (за даними Dealroom з Естонії виїхало 54% ​​компаній). Засновники B2B-програмного забезпечення, орієнтовані ринку США, також переміщають свої штаб-квартири, оскільки такий переїзд є раціональним і комерційно необхідним. 

«Змінити ситуацію зможуть лише фундатори, які залишаться в екосистемі регіону. Більше того, важливо замислитись над перспективою повернення. Засновники стартапів, які успішно виходять на закордонні ринки, можуть принести досвід, мережі та капітал назад у ЦСЄ» , – додає Сергій Токарєв .

Що зараз важливіше за гроші

На думку ІТ-бізнесмена, є три шляхи, які здатні призвести до позитивних змін у питаннях повної реалізації та забезпечення повторного обігу підприємницького успіху:

1. Засновники можуть управляти віддаленими командами, зберігати операційну базу в ЦСЄ чи будь-яким іншим способом підтримувати присутність на регіональному ринку.
2. Виїхавши за кордон, засновники повинні розглянути можливість повернутися з капіталом та мережею, стати операторами чи наставниками.
3. Деякі фундатори можуть навіть створювати власні венчурні фонди. 

Лише капіталу недостатньо, щоб зробити з ЦСЄ глобальний стартап-центр. Але згодом, внаслідок невдач та успіхів, можна навчитися підвищувати планку. Найважливіше — увага, час та практичні поради від авторитетних засновників.