Голова НКЕК Лілія Мальон про незалежність регулятора та запуск 5G

14 листопада 2025 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, провела конференцію “Stay Connected’25”, на якій презентувала звіт про діяльність та запуск нових програм для галузі електронних комунікацій.

Голова НКЕК Лілія Мальон презентувала проєкт технічної допомоги ЄС «Підтримка цифрового регулювання в Україні” (DRS2UA) та відповіла на питання HiTech Expert щодо запуску ключових ініціатив.

Що дає DRS2UA

Що дає новий проєкт підтримки від ЄС для української галузі зв’язку і для НКЕК, зокрема?

• Це не перший проєкт технічної допомоги, але для нас такі проєкти є суперцінними. В чому їхня основна цінність? Тому що це поєднання, в першу чергу, фінансових ресурсів, яких у нас об’єктивно немає, як у регулятора, так і у держави. З іншої сторони, це поєднання експертизи, якої нам подекуди може бракувати. Тому це комбінація матеріального і людського ресурсу, щоб підтримати нас у виконанні тих завдань, які на нас покладені законом, і стратегічних, спрямованих на розвиток. Саме конкретно цей проєкт, підтримка цифрового регулювання України, тут ключове і цифрове, і регулювання, буде трьохкомпонентним:

1. Перший компонент – регуляторний. У його рамках ми плануємо провести великий аудит регулятора, оскільки у нас дуже обмежені ресурси. Ми хочемо максимально ефективно відмовитися від процесів, які не потрібні, максимально оптимізувати людський кадровий потенціал. Ми плануємо з його експертизою забезпечити виконання євроінтеграційних умов, які ми ще не виконали, в контексті інтеграції законодавства. Ми плануємо в його рамках розглянути компонент по аналізу ринків і максимально скоротити власне регуляторне навантаження. Потрібно сфокусуватися на універсальній послузі, зокрема законодавчому забезпеченні і механізму її реалізації.
2. Другий компонент буде технічний, і це в першу чергу інформаційна безпека, це питання захисту наших інформаційних систем.
3. Третій компонент – це комунікаційний, щоб отримати повноцінний  діалог конкретно зі споживачем і доносити якомога більшій аудиторії про нашу роботу. У фокусі ми тримаємо, на що споживач має право, як їх захищати, і щоб він звертався до нас, щоб ми могли ефективно захищати його права. І великим елементом цього компоненту буде, що дуже скоро ми запустимо медіакампанію, яка буде стосуватися “Роумінгу як вдома” з 1 січня. Ми будемо детально розказувати абонентам, що для них зміниться, за чим вони мають слідкувати.

Роумінг як вдома

Чи буде цей проєкт допомагати запуску “роумінгу як вдома”?

• “Роумінг як вдома” вже є на папері, але фактично для абонента ця історія стане реальною з січня 2026 року. Але, в тому числі, як ми будемо пояснювати і доносити до споживача, нам цей проєкт також буде допомагати.

В принципі ж оператори готові вже до єдиного роумінгу?

• Зараз в них активна фаза підготовки, щоб з 1 січня все працювало як потрібно. Готуються не тільки оператори, готуємося ми як регулятор, адже ми теж набуваємо ряд нових повноважень, ми маємо моніторити, як буде застосовуватися “роумінг як вдома”. Через регуляторну призму, і взаємодію з Єврокомісією і BEREC (європейський регулятор –  Г.Б.), і захист прав споживача. Тому готуються всі, і ми дуже сподіваємося на дуже успішний запуск.

Запуск 5G

Як відомо, ви маєте великий досвід взаємодії з європейськими регуляторами і операторами. Що стосується впровадження 5G, як НКЕК тут рухається і допомагає операторам? Коли нарешті відбудеться конкурс?

• Я думаю, це таке гарне питання, на яке б усі хотіли отримати відповідь. Насправді тут, безумовно, роль фарватера грає Міністерство цифрової трансформації, оператори з пілотними проєктами, які, ви знаєте, дуже скоро, ми сподіваємося, будуть запущені. Пілоти стартуватимуть  в окремих містах. Але ми, як регулятор, теж готуємося. Проведення  аукціону – це клопітка робота. Це регуляторна робота, це підготовка всіх документів, це вивільнення, де потрібно, частот, де потрібно, проведення різних технічних тестувань, визначення ціни вартості спектру, ліцензійних умов. Тобто це шалений шматок роботи, який завжди залишається за кадром. Я думаю, що так хтось уявляє: “О, давайте проведемо аукціон!” Але щоб його провести, треба рік готуватися до цього.

Ну, так ви ж, мабуть, готуєтеся? 

• Ми готуємося. Все, що я можу сказати, ми активно готуємося. Але запуск 5G напряму залежить від безпекової ситуації в Україні. Тому тут дуже залежить від того, як будуть розгортатися події в Україні.

Грубо кажучи, поки війна йде, то запускатися не будемо?

• Поки війна, повномасштабний запуск навряд чи можливий насправді.

Незалежність НКЕК

Що стосується  незалежності регулятора, чи достатньо самостійний він сьогодні?

• Насправді, ми достатньо незалежні, щоб виконувати свою роботу, якщо ми говоримо, адміністративно. Але у нас є проблеми з фінансовою незалежністю. Що таке фінансова незалежність? Так, якщо дуже просто, ми на даний момент фінансуємося з державного бюджету. Відповідно, ми напряму залежимо, є в державного бюджету кошти чи ні. Наприклад, ми подаємо запит до Міністерства фінансів. Нам потрібно умовно 350 мільйонів. Міністерство фінансів каже: “Дуже розуміємо вашу потребу, але ми дамо 100-180”. І в незалежності від того обсягу роботи, яку ми маємо робити, ми дуже обмежені в тому, скільки нам грошей дадуть. Це напряму впливає, навіть якщо ми заберемо з цього рівняння кадровий потенціал, на те, що ми реально можемо робити.
• Це змушує нас шукати різні проєкти технічної допомоги, тому що ми фізично, наприклад, не можемо запровадити якийсь цифровий інструмент, бо він коштує реальних грошей. Провести якесь дослідження, яке нам дозволить відтестувати певне регулювання – правильне воно чи ні, і треба послаблювати чи посилювати. Тобто це все гроші, яких у нас немає. Фактично наш бюджет складається з заробітної плати, з комунальних послуг і потреб. Тому фінансова незалежність регулятора має бути посилена.
• Сьогодні велике значення має цифровий потенціал. Тому що це ключ впроваджувати цифрові інструменти, ключ проводити реально для ринку певні дослідження. Навіть коли ми повертаємося до питання про 5G, визначення вартості спектру – це теж дослідження, яке вартує грошей. Тому ми маємо посилюватися в контексті саме фінансової незалежності. Це один з наших євроінтеграційних умов. Ми навіть маємо певні законодавчі ініціативи, які мають трішки змінити правила гри в контексті, щоб ми не з державного бюджету фінансувалися, а з так званих регуляторних зборів з ринку. Питання проблемне, дискусійне. Ми розуміємо, яке зараз навантаження на ринок.
• Тому, по-перше, треба, щоб ця законодавча ініціатива була підтримана в парламенті, на що ми би дуже сподівалися. Але ми не говоримо, що вона запрацює одномоментно, розуміючи, яке навантаження на ринок. Ну і ми маємо деякі окремі, точкові вимоги від Європейського Союзу, зокрема, що обмеженням незалежності регулятора є те, що ми подаємо в Міністерство юстиції наші рішення на юстування. А це прямо суперечить європейському духу, тому що рішення регулятора мають набувати одразу сили, коли вони прийняті, з тим, щоб регулятор міг в моменті втрутитися і вирішити якусь ситуацію на ринку. А якщо є питання до рішення, яке прийняв регулятор, то тоді, будь ласка, є суд.
• Тому це такі два ключові елементи, які мають бути покращені. Що стосується всього іншого, нам, чесно, суперскладно. Але ми справляємося, завдяки нашим співробітникам та їх наполегливій праці.

НКЕК та Мінцифра

Чи не впливає на самостійність НКЕК така активна діяльність Мінцифри? Чи це навпаки допомагає?

• З Міністерством ми маємо дуже гарні відносини і співпрацю. Міністерство формує політику. Регулятор не формує політики. Регулятор – це той, хто допомагає. Він має її сформувати своєю експертизою, і ключова роль регулятора – приводити в дію прийняте законодавство, прийняту політику. Тому кожен з нас робить свою роботу. І це абсолютно нормально, коли регулятори і Міністерство мають якісь різні бачення. У нас по багатьох проєктах дуже злагоджена командна робота.

Координаційний штаб

А ось уряд прийняв рішення створити координаційний штаб у зв’язку. Як би ви оцінили це? Він допоможе взагалі?

• Думаю, що так. Тому що це в певній мірі легалізація того, що і так відбувається. І головна мета цього координаційного штабу буде в тому, щоб ми в моменті, коли виникає потреба, могли зібратися і швиденько проговорити питання, прийняти ті чи інші рішення, щоб уникати зайвих рухів, скажімо так. Це, власне, спрямоване на кращу координацію і швидкість, оперативність у прийнятті тих чи інших рішень. Час покаже, але я думаю, що ініціатива гарна.

А на довгостроковому перспективу? Чи це тільки на період, коли блек-аути і операторам потрібно?

• По-перше, він створений через ситуацію. Але я думаю, давайте чесно, краще, щоб не існувало ніяких блек-аутів, координаційних штабів. Щоб ми повернулися до нормальної роботи, і цього всього не було. Тому як буде трансформуватися завдання цього координаційного штабу, побачимо.

Останнім часом на операторів накладають все нові зобов’язання, нові базові станції плюс генератори. Як би ви оцінили цю ситуацію? Коли операторам потрібно ще більше підсилити себе під час блек-аутів плюс більше пального, більше інвестицій. Мабуть держава частково повинна це фінансувати?

• Для того щоб держава фінансувала, в державі мають бути гроші. Усі гроші, які має держава, йдуть на сили оборони, переважна більшість цих коштів. Держава, якщо б мала гроші, і нас би фінансувала гарно. Тобто саме з цією метою був створений цей координаційний штаб. Щоб розуміти, де держава, можливо, не фінансово, але може підтримати операторів, органи місцевого самоврядування, зняти якісь адміністративні навантаження. Тому це і є спосіб держави справді допомогти максимально. Тому держава повноцінний співучасник в цьому процесі.