Tet: «Клієнти в Україні для нас дуже важливі»

Латвійська компанія Tet далеко не новачок на ІТ-ринку України. Tet успішно співпрацює з українським бізнесом з 2012 року.
Уже стало доброю традицією, що в кожен свій приїзд в Україну портал HiTech Expert публікує ексклюзивні інтерв’ю з топ-менеджерами компанії. Однак війна внесла свої корективи: наша остання зустріч відбулася ще в жовтні 2023 року.
І ось через 16 місяців колеги з Tet знову в Україні. Цього разу до Києва приїхали Едгарс Гранданс, член правління та комерційний директор Tet, і «головний з Центрів обробки даних (ЦОД)» компанії Маріс Сперга.

Насамперед цікавлюся метою нинішнього візиту до Києва. Маріс Сперга перераховує, що привело до Києва. «Насамперед, це зустрічі з нашими замовниками, які вже є, і з новими клієнтами, з якими ми плануємо обговорювати майбутні проєкти». Крім того, гостей з Латвії запросили брати участь у Міжнародному форумі BIS-BIT-2025, на якому з ґрунтовною доповіддю, як Tet може допомогти українському бізнесу убезпечити свою інфраструктуру в Євросоюзі, виступатиме М. Сперга.
«Клієнти в Україні для нас дуже важливі» – підтверджує Едгардс Гранданс. «Тому ми особисто приїжджаємо, зустрічаємося з ними і, звичайно, намагаємося познайомитися з новими клієнтами».

Які тенденції бізнесу Tet в Україні? Чи спостерігається зростання нових замовників?

«Так, звісно». Мої співрозмовники єдині у своїй думці. «2022 рік був роком шоку. Минулий рік був роком розвитку. У перший рік війни ми своїм клієнтам давали великі знижки, тому що розуміли, що контекст змінився. Ми надавали і три, і навіть шість місяців безкоштовної роботи для клієнтів з України. А найголовнішим завданням у лютому-березні 2022 року була міграція українських клієнтів на нашу інфраструктуру в Латвії.

Я прошу своїх співрозмовників розповісти, що таке зараз компанія Tet. Як змінився бізнес з моменту нашої останньої зустрічі в Києві.

Компанія Tet – одне з найбільших ІТ-підприємств Латвії. Цілу низку років компанія незмінно входить до ТОП-10. «Ми називаємо себе хребтом латвійської цифрової інфраструктури. Так воно і є. І ми працюємо не тільки з дата-центрами, а й з інтернетом, з передачею даних.

«Ми також найбільший оператор телебачення. І у нас багато-багато всяких бізнесів, які IT-related. Ми, я думаю, найбільша IT-компанія країни», – каже Едгардс Гранданс.

Бізнес дата-центрів – це один із наших головних напрямків, який дуже добре зростає. Ми цим займаємося вже давно. І в Україні ми теж дуже давно.

Якщо коротко, то IT-бізнес для нас – це інфраструктура, передача даних і безпека.  Причому це не тільки безпека даних, це не тільки кібербезпека, а й безпека фізична.  «20 років тому ми свій відділ будівництва інфраструктури зробили окремим підприємством. Зараз це – одне з найбільших підприємств з будівництва інфраструктури в Латвії.  І останніми роками ми були дуже активні і з безпеки периметра, скажімо так. Ми облаштували кордон з Білоруссю і з Росією.  Це, звісно, не так багато кілометрів, як в Україні, але це сотні кілометрів – і це фізична безпека нашої країни.  Там ми будуємо не тільки «паркан», а й встановлюємо всяку апаратуру. Але щодо цього я вам більше нічого не можу розповідати».

Глобально зараз у нас змістився фокус на безпеку. «Ми зрозуміли, що ніхто не може нас убезпечити, крім нас самих». Одразу, коли почалася війна, ми зрозуміли, що потрібно робити ще одне резервування даних так, щоб було два фізичні розташування. Тому ми стали придивлятися до Франкфурта.

Потім орендували у Франкфурті один ЦОД, а зараз у Tet є два датацентри в оренді в тому місті. «Щоб вони працювали синхронно, ми повинні мати там відстань не більше 150 кілометрів. У нас же зараз – відстань лише 40 кілометрів у Франкфурті», каже Маріс Сперга.

В останні два роки напрямок датацентрів Tet мав бурхливий розвиток, бо ми розвивали новий територіальний напрямок. Чому так? На початку 2024-го були спекуляції, що Балтія вже небезпечна. Зрозуміло, що такі ж питання ставили наші замовники. З одного боку, Франкфурт – це запит українського бізнесу, але з іншого – і латвійські компанії почали думати, що вони мають убезпечити вже самі себе.

Як просувається будівництво нового ЦОД?

Зараз повним ходом триває будівництво вже сьомого ЦОДа. А до цього ми вже зробили розширення одного з наших попередніх ЦОДів (поставили ще 60 стійок). Тобто ми розширили один і паралельно будуємо ще один.

Рішення про будівництво ЦОД DC7 ухвалювали два роки тому з огляду на розвиток бізнесу не тільки в Латвії, а й в Україні. Це буде найбільш просунутий дата-центр у нашому регіоні. Насамперед DС7 – дуже великий і дуже потужний ЦОД, там заплановано понад 200 стійок загалом на 4 мегавати потужності. Друге, ми там застосовуватимемо нові технології, зокрема, рідинне охолодження (Liquid Cooling). Загалом Tet інвестує в проєкт 25 мільйонів євро, і це буде один із найбільших технологічних об’єктів у країнах Балтії

І, нарешті, ми будемо першими, хто віддаватиме це тепло на опалення житлових районів. Тому що у нас, у Європейському Союзі ми не тільки думаємо про емісію CO2, а й також емісію тепла. Тож, це дуже суттєвий проєкт, і ми дуже пишаємося ним.

Що ще ви робите в напрямку «озеленення» вашого бізнесу?

Маріс Сперга одразу ж відповідає, що зараз у країні здійснюється перехід на пальне, отримане не з нафтопродуктів. Паливо для датацентрів Tet – так само, біо-походження, на основі олії, яка переробляється після приготування фастфуду в мережі Hesburger. Така олія збирається, а потім переробляється у Фінляндії.

«Для наших ЦОДів ми купуємо електрику. Основні джерела електроенергії – це гідроелектростанції, вітер і сонце. Таким чином, наші ЦОДи, наші дані «крутяться» вже на «зеленій електриці». Звісно, це нам коштує дорожче, але ми пішли і йдемо в цьому напрямку. Це наша мета, наше переконання. І, звісно, в Європі часто ви маєте показати, що ви «зеленієте». Ми поставили собі за мету до 2030 року повністю використовувати тільки «зелену» енергію».

Куди рухається продуктовий розвиток Tet? Чи є нові напрямки бізнесу?

«Ми бачимо, що в корпоративному сегменті найперспективніші напрямки – це IT, кібербезпека і дата-центри. Зараз дуже фокусовано працюємо на IT», кажуть колеги з Латвії.

Маріс Сперга говорить про українських клієнтів: «Ми розуміємо, що Україна зараз із наших експортних ринків номер один, тому що ми працюємо тут уже з 2012 року. І правила гри змінюються. Раніше ми приїжджали поділитися досвідом, як ми працюємо, як ми будуємо інфраструктуру і бізнес, зараз ми приїжджаємо вчитися, як треба правильно працювати. І це для нас дуже важливо, тому що, працюючи з нашими українськими клієнтами, ми теж можемо розвивати наш продукт краще, швидше».

Крім того, Tet дуже добре вміє робити платформи для телебачення, тож розвивається і цей напрямок. Це платформа Tet+ нового покоління, яка буде доступна клієнтам у Латвії приблизно в червні-липні поточного року.

Едгарс Гранданс підтверджує: «У нас дуже багато телевізійних клієнтів. Тому ми думаємо, що вони оцінять цей продукт. І наші колеги по індустрії теж оцінять цей продукт».

Минулого разу Маріс згадував, що у вас були спільні проєкти з українськими студіями. Чи є новини?

«Так, ми працюємо по всьому регіону, – каже Едгарс. – Зараз я не розповідатиму, хто наші клієнти. Але ми приїжджаємо в Україну, в Молдову, їздимо Європою. Весь наш континент – це наша цільова аудиторія. Це трошки екзотичний бізнес. Але ми там себе дуже комфортно почуваємо».

Едгарс продовжує: «Ми не стільки розвиваємо нові напрямки, як серйозно поглиблюємо вже наявні. Наприклад, наразі ми активно розвиваємо AI-as-a-Service, це штучний інтелект як сервіс. В останні три місяці ми старанно працювали з NVIDIA – компанією, яка виробляє відеокарти – щодо технічного рішення, щоб цю інфраструктуру налагодити і поставити на Tet Cloud.

Уже є результати?

Маріс Сперга: «На це потрібен час. Наприклад, сервер NVIDIA, які ми зараз закуповуємо, витрачає близько 10,5 кіловат. Один сервер! Він займає стійку, а вживання електрики на цю стійку, яке було заплановано раніше, – лише 5-7 кіловат. І тут уже починаються запитання: Як дати йому більше кіловат? Як його охолоджувати?

У споруджуваному дата-центрі DC7 30% буде охолоджуватися повітрям, але що стосується процесорів, то 70% – це буде рідинне охолодження. Якраз з цього питання команда Tet торік була в Дубліні (Ірландія), де в Research and Development центрі DELL фахівці компанії провели семінар, як правильно застосовувати їхні технології.

Маріс поділився також, куди відправляються сервери, що вже відслужили свій гарантійний термін, та інше обладнання, яке закуповується для клієнтів. «Тісні контакти Tet підтримує з Чернігівським університетом і міським муніципалітетом за підтримки посольства України в Латвії. Компанія допомагає серверами, комп’ютерами – вантажі з благодійною допомогою регулярно відправляють із Риги в Україну».

Що розвиваєте ще?

«Друга дуже важлива річ – передача даних, – каже Едгарс Гранданс. – Зараз ми займаємося квантовими проектами. Наприклад, ми протестували квантове шифрування на прикладі пілотних семи лікарень. У їхні внутрішні ЦОДи ми поставили квантові криптографи, де сигнал через них проганяється і криптується.
Звичайно, зараз ці рішення дорогі, але через 2-3 роки, застосування штучного інтелекту і квантових обчислень подешевшає. А ми вже зараз тестуємо, впроваджуємо по можливості – і коли прийде час, будемо готові.

Щодо квантового шифрування зараз у Tet два напрямки: медицина і фінанси. Є два банки, які перебувають у тестовій фазі, поки компанія розвиває квантову кібербезпеку як послугу.

Едгарс прояснює деталі: «Ми завжди починаємо з найважливішого. А що найважливіше? Це персональні дані, і дані щодо грошей. Критично важливі дані – якраз у медичних і фінансових установах. Тому, банки і лікарні – це чудовий стартовий пункт для нас. Там ми вже протестували нову технологію, вона дуже добре працює з лікарнями. Зараз ми те саме робимо з банками».

Крім того, в Євросоюзі суворе регулювання. GDPR і його штрафи – кожна помилка коштує дуже дорого, це відсотки від обороту. «Для нас розширення за горизонталлю не так важливе, як розширення за вертикаллю. Наша стратегія фокусується на наших головних сервісах, на тому, що інші не можуть зробити краще, ніж ми. Це все те, що пов’язано з безпекою даних, криптографією, кібербезпекою. Крім того – стійкість та інфраструктура», – кажуть колеги з Tet.

У вас не особливо багато конкурентів на цьому ринку?

«Та ні, конкуренція дуже велика. Але здебільшого це конкуренція в приватному секторі, секторі малого та середнього бізнесу. А що стосується великого корпоративного бізнесу – там ми дуже сильні. Звичайно, наші конкуренти теж намагаються, але ми їх випереджаємо. Для українського бізнесу є багато завдань, які ми вирішуємо. Ми не тільки передаємо дані і зберігаємо їх, даючи змогу оперувати миттєво, а й захищаємо інфраструктуру, приділяємо велику увагу кібербезпеці», – каже Маріс Сперга.
За ЦОДами ринкова частка Tet в Латвії близько 40%, а на ринку п’ять великих гравців.

Який портрет українського замовника?

Tet працює з великими корпоративними клієнтами. «У нас понад 100 замовників в Україні. А з деякими працюємо вже понад 10 років. Як правило, це великий бізнес: агрохолдинги, заводи, великі ритейлери.
Ми – не гіперскейлери. Ми – локальний провайдер, але у своїй локації – на першому місці. І для кожного можемо «пошити піджак за його фігурою», обіцяє Маріс.
Едгарс Гранданс продовжує: «Якщо раніше ми були партнером з безпеки, то зараз ми партнер з розвитку. В Україні зараз багато компаній дивляться в бік Євросоюзу, а ми допомагаємо їм у їхньому прагненні».

Як йдуть справи в кібербезпеці? Що зараз відбувається в Європі, Латвії?

На початку 2025 року департамент кібербезпеки Tet підбив статистику щодо DDoS-атак. Атак потужністю вище 1 гігабіта було 1342 – виходить, практично жодного дня без атаки. Найбільша атака минулого року була близько 180 гігабіт. І якщо раніше їх тривалість була чотири, п’ять, іноді вісім годин, то зараз відзначалися атаки до 7 днів. «Якщо вас ддосять на 50 гігабіт протягом 5-7 днів – це означає, що хтось дуже зацікавлений, щоб ви не працювали. Але ми навчилися і цьому протидіяти. У нас є для цього мізки: люди, які можуть це усувати», – каже Маріс Сперга.

А як вирішується кадрова проблема?

Ми співпрацюємо з університетами, але тих фахівців, які нам потрібні, ми готуємо самі, їх розвиваємо. Конкуренція дуже важлива, і ми не боїмося конкуренції. Конкуренція – це мотор, який розвиває всю нашу галузь.

Які плани Tet на українському ринку?

Маріс миттєво відповідає: «Наші плани? Бути найкращим партнером для наших замовників. Ми цінуємо наших клієнтів не на словах, а в справах.
Наведу такий реальний приклад. Один з українських замовників якось у суботу ввечері зателефонував і попросив допомогти ресурсами. Потрібно було два сховища по 200+ терабайт. Обговорили, домовилися. Інсталяція почалася о першій годині ночі з суботи на неділю, а завершилася о четвертій ранку. Перше сховище, яке треба було ще законнектити з 50 серверами, ми запустили в неділю о 10 годині ранку. Друге – у понеділок о 10 годині ранку.
Ми хочемо бути хорошим партнером і розуміємо, що треба допомагати в ситуаціях, коли ми можемо бути корисні. І найвищою оцінкою нашої праці був відгук української сторони: «You are our hero!».

Минулого разу ви розповідали, що маєте високий рівень автоматизації бізнесу. Наприклад, якщо ти купуєш телевізор, тоді взагалі без участі людини можна все зробити.

Едгарс Гранданс підтверджує: «Так».

Це триває, проєкт розвивається?

«Так, звісно, це наш retail. Продаж електроніки в інтернеті – це дуже low margin бізнес, не дуже багато можна там заробити. Тому нам важливо, щоб у цьому напрямку все було повністю автоматизовано.

Інтернет-послуги у нас теж повністю автоматизовані. Наприклад, клієнт хоче провести інтернет у себе вдома, або оптику. Усе автоматизовано. Ви навіть у спеціальному застосунку можете бачити, як рухається майстер, який має встановити у вас обладнання. Перехід від іншого оператора – так само, все без участі живих співробітників.

Крім того, ми не виробник електрики, але ми торгуємо електрикою. І зараз у нас частка за цим напрямком близько 15% ринку, що досить багато як для компанії, яка не виробляє енергії. На весь цей напрямок у нас працює, як то кажуть, півтори людини. Усе повністю автоматизовано.

Це мається на увазі, що ви зараз стали торгувати сонячними панелями?

Навпаки, ми перестали. «Ми торгували у 2022-2023 році, але минулого року зрозуміли, що там бізнесу більше немає», – каже Едгарс Гранданс. Ми – велика корпорація, і коли в Латвії для нас відсоткова ставка була близька до нуля, ми могли вкладатися в закупівлю суттєво. Але коли ставки кредитування піднялися – гроші для нас подорожчали, і це подорожчання повністю поїдає маржу. Тому ми просто кинули сонячні панелі. Цим ми більше не займаємося. Але онлайн ритейл – це наш бізнес.

Едгарс продовжує: «Телебачення теж дуже подорожчало: контент, його виробництво. Якщо раніше зняти серіал коштувало X євро, то зараз це 1,5X євро. У нас є свої телевізійні канали, ми робимо фільми, знімаємо серіали. І продаємо ці серіали в трансляцію по всій Європі, зокрема й в Україну».
Ви плануєте продовжувати досвід минулих років, коли влаштовували роуд-шоу Україною?

Маріс Сперга: «Я вірю, що роуд-шоу повернуться одразу ж, коли настане нагода для їхнього проведення, але поки що ми плануємо регулярні візити в Україну, щоб бачитися з клієнтами та потенційними партнерами особисто».
«У Tet є представники, які працюють із замовниками в Україні, але ми все одно приїжджаємо і будемо приїжджати. Є замовники, які хочуть, як то кажуть, подивитися нам в очі, поговорити. І ми тут. Приїжджаємо подивитися в очі, поспілкуватися. Ми тут!» – підбиває підсумок Маріс Сперга.