Кількість ліній фіксованого доступу до Інтернет зросла на 12%

Попри повномасштабну російську збройну агресію  проти України, постачальники мереж та електронних послуг адаптувалися до усіх викликів сьогодення. Оператори  та провайдери продовжили вдосконалювати бізнеспроцеси та надавати доступ до сучасних електронних комунікаційних послуг та сервісів.

Станом на 31.12.2023 року кількість ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет становила 8,06 млн од, що майже на 12% більше у порівнянні з 31.12.2022. При цьому кількість таких ліній у сільській місцевості збільшилась на 25,4%, та становила 2,12 млн од., що свідчить про підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості. Про це йдеться у звіті НКЕК за 2023 рік (PDF).

Ріст кількості провайдерів

Про це свідчить той факт, що станом на 31.12.2023 кількість суб’єктів господарювання, відомості стосовно яких внесено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, сягнула 4113, що на 2077 більше, ніж у 2022 році. Фактична кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, досягла довоєнного рівня, що демонструє позитивну динаміку сталого розвитку сектору і свідчить про зростання конкуренції на практично всіх ринках послуг та на території усіх регіонів.

Одним із основних напрямків розвитку сектору електронних комунікацій стала технологічна модернізація мереж доступу та їх активний перехід до використання волоконно-оптичних технологій, внаслідок зростаючого попиту з боку споживачів послуг та бізнес-користувачів, з одночасною відмовою від технічного обслуговування та експлуатації менш продуктивних та менш енергоефективних мереж.

LRIC – ефективний оператор

Фахівці НКЕК спільно з постачальниками мереж та компанією Detecon International GmbH у рамках проекту DPS2UA розробили модель ефективного оператора (Botton-up LRIC – Long Run Incremental Cost).

Впровадження моделі LRIC сприяє розвитку конкуренції на ринку електронних комунікацій, шляхом формування вартості послуг термінації на основі витрат моделі ефективного оператора, і, як наслідок, формування доступних цін для споживачів.

Збір даних, побудова та впровадження моделі LRIC в умовах воєнного стану – це унікальний досвід та велике досягнення України на шляху інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Руйнування мереж

Разом з тим, триваюча збройна агресія рф проти України призводить до пошкоджень електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури внаслідок кібератак, бойових дій та ракетних ударів, що в свою чергу, веде до необхідності додаткових фінансових витрат з боку постачальників мереж/послуг для відновлення таких пошкоджень.

Прикладом негативного впливу дій агресора стала потужна кібератака на мережу національного оператора зв’язку Київстар, яка відбулась 12.12.2023 року. Тоді російські хакери на 40% зруйнували віртуальний прошарок ІТ мережі. За півтори години вони знищили віртуальні сервери з великою кількістю інформації.

Після цього на протязі декількох днів оператор налагоджував мережу та відновлював сервіси. Оскільки мільйони абонентів стикнулися з повною відсутністю зв’язку, то змушені були переходити до інших операторів. Проте, Київстар зміг за допомогою СБУ, Держспецзв’язку, компаній Microsoft, Cisco, Ericsson та власних підрозділів відновитися та постати буквально, як Фенікс із попелу.

Компанія запропонувала для усіх абонентів місяць безкоштовного зв’язку й надалі пропонує проактивний підхід до комунікації. Компанія підтримує ряд соціальних проектів, спрямованих на допомогу армії, дітям, людям похилого віку та людям з інвалідністю.

Основними проблемними питаннями сфер електронних комунікацій та надання послуг поштового зв’язку залишається доступність та якість надання послуг у сільських та віддалених районах, а також проблем відновлення надання послуг на територіях, постраждалих від ведення бойових дій.

Оптичний інтернет

В структурі розподілу ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет в розрізі технологій найбільшу кількість складають лінії з використанням волоконно-оптичного кабелю, що становлять 7,1 млн од., загальна частка яких у 2023 році склала 88,1%, з них FTTx – 46,8% та xPON – 41,3%.

Зважаючи на динаміку цифрового прогресу, технологія xPON не лише відзначається сталим зростанням на ринку електронних комунікацій, але є потенціалом для впровадження гігабітного підключення, що відповідає загальноєвропейській стратегії розвитку Гігабітного підключення.

У 2023 році частка ліній фіксованого доступу до Інтернет з використанням волоконно-оптичного кабелю у порівнянні з 2022 роком:

• xPON збільшилась на 17,7%
• FTTx зменшилась майже на 9%

Збільшення частки використанням технології xPON викликане технологічним потенціалом гігабітної швидкості доступу та пов’язане із випадками відсутності стабільного електроживлення у зв’язку із руйнуванням об’єктів енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних обстрілів.

Незважаючи завдану війною шкоду сектору широсмугового доступу до мережі Інтернет, активний попит стимулює постачальників послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет продовжувати впровадження заходів з розширення та модернізації своїх мереж та їх елементів.

Зростання швидкості фіксованого доступу

При цьому найбільшу кількість ліній фіксованого доступу складають:

• на швидкості від 30 до 100 Мбіт/с – понад 4,2 млн од.
• на швидкості від 100Мбіт/с до 1 Гбіт/с – понад 2,8 млн од.

У той же час лінії на швидкості більше 1 Гбіт/с складають 3% з ростом на 75% за рік.

Ріст географії покриття

Всього по Україні вже 17385 населених пунктів забезпечені фіксованим доступом до мережі Інтернет, що на 1022 більше, ніж у 2022 році.

Широкосмуговий доступ до мережі Інтернету є ключовим елементом для розвитку сучасного цифрового суспільства та економіки, що сприяє інноваціям, підвищує конкурентоспроможність та якість покращує життя населення.

Забезпечення широкосмугового доступу до мережі Інтернет відкриває необмежені можливості споживачам отримувати доступ до різноманітних цифрових сервісів, таких як: електронні адміністративні послуги, Інтернет-банкінг, пошукові системи, електронні засоби навчання та освіти, електронна комерція, телемедицина, ЗМІ та багато інших.

Тому Держспецзв’язку прийняла постанову, що провайдери повинні забезпечувати швидкість передачі даних у кінцевому пункті мережі не менше ніж 30 Мбіт/с.

У той же час постачальники послуг продовжують вживати заходи з метою забезпечення безоплатного та безпарольного доступу до Інтернету через мережі Wi-Fi, які перебувають у їх управлінні, у публічних місцях та в середині приміщень центрів обслуговування абонентів, що спрямовано на забезпечення населення зв’язком при відсутності електроживлення.