Трагічна новина: у неділю у віці 100 років помер відомий вчений Джон Б. Гуденаф, який стояв біля витоків розробки літій-іонних акумуляторів. Внесок Гуденау здійснив революцію в галузі технологій і надав людям у всьому світі електронні пристрої, якими всі ми користуємося сьогодні. У 2019 році він отримав престижну Нобелівську премію з хімії, потрапивши в заголовки газет як найстарший лауреат в історії.
Джон Б. Гуденаф отримав Нобелівську премію з хімії у віці 96 років
Протягом 37 років своєї видатної роботи в Техаському університеті в Остіні в Інженерній школі Кокрелла Гуденаф був професором і очолював видатну кафедру інженерії імені Вірджинії Х. Кокрелл, яка була приурочена до столітнього ювілею. Він був глибоко відданий дослідженню інноваційних рішень для зберігання енергії та заглибленню у фундаментальні наукові та інженерні проблеми твердого тіла. Його непохитна відданість справі призвела до створення передових акумуляторних батарей, що забезпечують високу щільність енергії для мобільних телефонів, ноутбуків, планшетів та електромобілів.
Вплив Гуденафа не обмежувався його новаторськими дослідженнями. Він був улюбленим учителем і наставником, який своєю мудрістю і заохоченням спрямовував численних аспірантів і викладачів. Його щедрість і пристрасть до освіти проявилися у пожертвах, які він робив на користь Університету, а також у створенні стипендій і дослідницьких фондів.
Гуденаф народився в Німеччині в 1922 році і здобув наукові ступені з математики та фізики в таких престижних установах, як Єльський та Чиказький університети. Протягом своєї кар’єри він обіймав посади у таких відомих установах, як Лабораторія Лінкольна в Массачусетському технологічному інституті та Оксфордський університет. Гуденаф продовжував працювати до 90 років, наголошуючи на важливості не йти на пенсію занадто рано. Його вплив на наукову та інженерну спільноти буде тривати і надалі, надихаючи майбутніх інноваторів та дослідників.
Світ втратив надзвичайний розум і щедрий дух. Новаторська робота і спадщина Гуденафа продовжуватимуть формувати технологічний ландшафт, а його внесок у науку та інженерію пам’ятатимуть наступні покоління.