2008 року ми з партнерами запустили власний сервіс для командної роботи. Тоді своєю платформою закрили власну потребу в тому, щоб організувати хаос і запустити проєкт вебстудії. З часом сервіс розрісся до повноцінного продукту, який і собі захотіли різні бізнеси.
Наша платформа за 15 років пережила низку криз – від пандемії, Майдану до повномасштабної війни. Але завжди в усі періоди попри виклики бізнесу потрібні інструменти та якісний софт для управління проєктами, командами, компанією, власною роботою. Тож попит на такі сервіси лишатиметься, хай що відбуватиметься за вікном. А от як зміниться сам ринок з виходом російського гравця “Бітрікс” з 1 червня, читайте прогнози далі.
Пошук нового“комбайну”
Через масив продуктів, який пропонував клієнтам “Бітрікс”, його часто називають “комбайном”. Бо там бізнес міг знайти практично все: від конструктора сайтів, CRM-системи, в яку зводилася вся телефонія, модуля постановки завдань до бухгалтерських інструментів. “Бітрікс” як той комбайн був великий, для багатьох незручний, але вмів багато.
Але з 1 червня “комбайн” іде вслід за російським кораблем та видаляє всі дані. Тож ті українські компанії, що ще не встигли його замінити, терміново шукають іншу платформу. Однак, у цьому процесі мають дві перепони:
- Переїхати всією компанію на новий інструмент – це дуже складно та “боляче”, це знає кожен власник;
- Такого ж ідентичного “комбайна” – немає.
Якщо з першим пунктом ще можна якось впоратися, то другий впирається в те, що аналога немає. Тому компаніям потрібно будувати бізнес-процеси заново в новому інструменті.
Але й це ще не всі виклики. Зазвичай компанія йде до інтегратора, що рекомендував їй “Бітрікс” і питає: “Що зараз робити? Чим замінити?” Інтегратор намагається підібрати заміну. Але тут є ще такий момент: інтегратори часто рекомендують сервіси “в-яких-найкраща-партнерська-комісія”, а не “який-найкраще-підходить-для-компанії”. Тому компаніям окрім самого стресового переходу потрібно ще знайти платформу, яка найкраще розв’яже проблеми та запити конкретного бізнесу.
І це тягне за собою наступний виклик. Сам “Бітрікс24” називав себе CRM-системою. Тому вже колишні його користувачі часто хибно вважають, щось весь цей “комбайн” – від керування проєктами до телефонії – це велика CRM-ка. І продовжують шукати саме CRM-системи, коли роблять огляд ринку чи продуктів, іноді не усвідомлюючи, що їм потрібен інший інструмент.
Наприклад, може бути ситуація, коли компанія має запит саме на сервіси командної роботи, але шукає CRM – і розглядає для цього Рipedrive, Nethunt або KeyCrm, тоді коли їй потрібен Worksection. Або ж трапляється навпаки: “продажна” компанія реєструється на платформах з управління командами, коли їй потрібна традиційна CRM для відділу продажів.
А що ж українські розробники?
По-перше, багато українських компаній зараз відкриють для себе якісні й круті українські продукти для відділів продажу, роботи, бухгалтерії, сервісної підтримки. На ринку вже є багато інструментів, якими можна достойно замінити російський софт.
По-друге, будемо спостерігати тенденцію до консолідації розробників. Так, ті виробники, що не конкурують, а закривають потреби одного й того ж клієнта, будуть об’єднуватися і зроблять безшовну інтеграцію, щоб швидко і зручно закривати потреби бізнесу. Тобто українські CRM об’єднуватимуться з бухгалтерськими чи сервісами командної роботи.
Це з одного боку посилить позиції на ринку всіх бізнесів, з іншого – дасть розуміння клієнтам, що вони нічого не втрачають з виходом “комбайну”.
Ці процеси вже відбуваються. Тож лише питання часу, коли ми почуємо про спільні колаборації ІТ-платформ та сервісів для управління продажами, бухгалтерією та командами.
А що по іноземних конкурентах?
Тут наведу приклад: 2017 рік, австралійська Atlassian купує американську платформу Trello за $425 млн. Для Atlassian – це наймасштабніша купівля зовнішнього сервісу. Trello не просто доповнило материнську компанію своїми канбан-дошками, але й додало до її портфеля майже 20 млн клієнтів.
Чи може повторитися схожа ситуація в Україні? Так, після перемоги це можливо. Бо українські сервіси здебільшого при старті орієнтуються одразу на кілька ринків: наш та США або Європу/Азію. Тож цілком ймовірно, що хтось з іноземців може захотіти прибрати конкурентів або ж просто підсилити свої позиції й експертизу.
У будь-якому випадку подібні зрушення на ринку як-то вихід великого гравця, насичення іншими і його перерозподіл – це завжди точка росту. Тож для українських сервісів і продуктів настав їхній черговий зірковий період. А для українських компаній-клієнтів – чудовий привід відкрити для себе українських розробників.
