Незважаючи на повномасштабну збройну агресію рф проти України, галузь зв’язку продовжила розвиватися, а її загальні доходи склали 90,1 млрд грн.
З них доходи від надання електронних комунікаційних послуг склали 83,2 млрд грн, а від надання послуг поштового зв’язку — 6,9 млрд грн. При цьому доходи від послуг зв’язку зросли за рік на 3%. Такі дані дає НКЕК у своєму звіті.
Ріст доходів
В загальному обсязі доходів від надання електронних комунікаційних послуг, доходи від надання послуг мобільного зв’язку склали 56,2 млрд грн, від надання послуг з доступу до Інтернету – 15,9 млрд грн, та послуг фіксованого зв’язку – 3,5 млрд грн.
У 2022 році середньомісячний дохід від надання послуг мобільного зв’язку в розрахунку на одну активну ідентифікаційну картку (ARPU) збільшився на 19,2% у порівнянні з 2021 роком та становив 95 грн.
В середньому по Україні забезпеченність населення мобільним зв’язком склала 143 активних ідентифікаційних картки у розрахунку на 100 жителів.
Цілісність та стійкість
Олександр Животовський, голова НКЕК, зазначає, що проведений протягом 2022 року комплекс організаційних, технічних, економічних, фінансових та безпекових заходів дозволив зберегти цілісність, сталість, стійкість та доступність електронних комунікаційних мереж загального користування, українського сегменту мережі Інтернет. У той же час була забезпечена функціональність мереж в умовах надпотужного впливу на них дестабілізуючих чинників воєнного характеру:
“Ми змогли досягти ключового завдання — українці залишаються на зв’язку, а телеком продовжує розвиватися”.
Від імені НКЕК Животовський подякував всім гравцям ринка, державним органам влади за самовіддану злагоджену працю в неймовірно важких умовах війни та європейським партнерам за їх безумовну підтримку:
“Україна залишається на зв’язку. Україна перемагає”.
Пріоритети на 2023 рік
Серед ключових пріоритетів на 2023 рік НКЕК визначила:
- Стійкість та сталість електронних комунікаційних мереж;
- Захист прав споживачів;
- Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку та приєднання до роумінгової зони ЄС;
- Впровадження новітніх радіотехнологій;
- Впровадження нового секторального законодавства;
- Діджиталізація: розробка та впровадження елементів Електронної регуляторної платформи.
