В Україні понад 35 тисяч базових станцій, які надають людям зв’язок. Радіус їх дії обмежений, тому виникають так звані сірі плями. Це місця, де погано працює зв’язок та виникають перебої з інтернетом. Такі зони є у віддалених селах, лісах, горах та на автошляхах. Загалом, 4G покриття поки що далеко не суцільне.
Національна комісія, що регулює електронні комунікації (НКЕК), постійно перевіряє покриття мобільним зв’язком. Але для того, щоб об’їхати всю країну та провести перевірку зі спецобладнанням, необхідно кілька років. Зекономити час і точково знайти проблемні локації можуть допомогти відгуки абонентів та їхні спід-тести.
Про це пише віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Швидкий зворотній зв’язок
Зараз дати зворотний зв’язок можна лише у форматі офіційного звернення до телеком-регулятора. У ньому потрібно обґрунтувати, як саме оператор порушує законодавство чи права споживачів. Далі держорган аналізує кількість скарг, і якщо їх багато — може провести позапланову перевірку й скласти припис оператору. Для користувачів це зайва витрата часу.
“Ми хочемо прибрати бюрократію з цього процесу. Щоб кожен міг дати швидку реакцію, зробити спід-тести і без додаткових дій повідомити про проблеми зі зв’язком, – зазначає Федоров. – Це буде законною підставою позапланово перевірити покриття й стимулювати операторів його покращити”.
На основі таких даних регулятор та оператори зможуть виявляти й розв’язувати проблеми, пов’язані зі швидкістю інтернету та наявністю зв’язку. Крім того, це зекономить державі десятки мільйонів гривень. Адже перевірки мобільного покриття зі спецобладнанням коштують дорого та потребують великої кількості ресурсів. Зокрема, обладнання, палива тощо.
Моніторинг швидкості
Відповідно до програми діяльності уряду середня швидкість мобільного інтернету в Україні має бути щонайменше 2 Мбіт/сек. Така швидкість повинна бути в усіх населених пунктах та на дорогах, де є мобільний звʼязок. У містах фактичний показник значно вищий, а от у деяких селах — навпаки, нижчий.
Швидкість — один із показників, який оператори використовують як конкурентну перевагу. Проте офіційно це не закріплено як показник якості зв’язку. Тож ніяк не моніториться, а даних про конкретні локації, де швидкість потрібно підвищити, у регулятора не так багато.
Зараз, щоб виміряти швидкість зв’язку чи інтернету, спеціалісти їздять населеними пунктами та автошляхами і роблять тестові дзвінки та підключення до мережі. Але щоб об’їхати із замірами всю країну, треба витратити дуже багато часу та ресурсів.
“Після внесення змін до законодавства жителі таких населених пунктів самі зможуть моніторити швидкість інтернету замість того, щоб чекати на перевірки спеціалістів. Вони зможуть проводити спід-тести та за допомогою смартфона в кілька кліків надсилати результати регулятору”, – підкреслює урядовець.
Це, на його думку, дозволить держоргану оперативно реагувати на проблеми та впливати на їх розв’язання. Крім того, швидкість мобільного інтернету офіційно стане одним з показників якості зв’язку.
“Завдяки цьому держава зможе ефективно перевіряти, чи дійсно всюди достатня швидкість завантаження, і стимулювати операторів покращувати її. Щоб як у містах, так і в селах швидкість інтернету дозволяла комфортно користуватися месенджерами, спілкуватися по відеозв’язку чи обмінюватися файлами зі смартфона”, – додає Федоров.
Підримка законопроекту
Тому важливо забезпечити підтримку законопроєкту № 9463 в парламенті у ході його читання.
Якщо закон буде прийнятий, абонентські спід-тести та моніторинг швидкості будуть обов’язковими для операторів.
