Місячні кратери, космічні подорожі та Земля з космосу: найяскравіші події тижня від ESA

In this Picture of the Month from the NASA/ESA James Webb Space Telescope, we visit a turbulent cauldron of star formation to see what is brewing inside dense clumps of gas. This is a star-forming region named LHA 120-N 159, or simply N159, located 161 000 light-years away in the Large Magellanic Cloud (LMC), one of the satellite galaxies orbiting the Milky Way galaxy. This image spans about 230 light years across.  N159 is what astronomers call a H II region: an area of space filled with ionised hydrogen gas. In stellar nurseries such as this one, giant molecular clouds of cold hydrogen gas collapse under gravity, forming new stars. Many of these stars are extremely massive and hot, and their powerful ultraviolet radiation ionises the gas around them. This makes H II regions markers of active star formation, and as the ionised gas radiates light this turns them into the kind of brilliant emission nebula that we see in this image. The fierce stellar winds from these stars sculpt dense ridges and carve open cavities in the gas, which Webb’s Near-Infrared Camera (NIRCam) captures here in great detail. The roiling brew of star formation in N159 is closed in by thick, smoky orange clouds that also billow across the centre of the image. The light orange colour signifies light emitted by polycyclic aromatic hydrocarbons, an important carbon-based molecule. The pools of pale blue gas are clouds of H II gas, ionised by the intense ultraviolet light from massive stars. Dark red filaments cross the centre of the image, particularly visible above the blue region on the right side; these are made of cool molecular hydrogen. These filaments are the densest part of the nebula and currently shield new stars from harsh radiation and stellar winds — by zooming in, you can see stars as points of light embedded in these filaments and in the small pillars of orange gas that reach out into the blue bubbles. Eventually, these structures will melt away, leaving their completed

Європейське космічне агентство (ESA) презентувало підбірку найцікавіших космічних світлин та досягнень за тиждень з 19 по 23 жовтня 2026 року. Від детальних знімків земних міст до перших кроків у дослідженні Місяця за допомогою штучного інтелекту – космічна спільнота не перестає дивувати.

Штучний інтелект досліджує Місяць

Одним із найінтригуючих досягнень тижня стало представлення моделі, розробленої ESA, яка використовує штучний інтелект для ідентифікації кратерів на поверхні Місяця. На знімку, позначеному червоними колами, видно чітко виділені штучним інтелектом кратери, що відкриває нові перспективи для детального картографування супутника Землі.

Земля з орбіти: краса та потужність

Sentinel-3C, супутник ESA, продовжує вражати своєю здатністю фіксувати нашу планету в найрізноманітніших умовах. 2 жовтня 2026 року інструмент супутника зафіксував потужний вихор – ураган Рейчел, що вирував над східною частиною Тихого океану, поблизу узбережжя Мексики та півострова Баха Каліфорнія. Цей знімок демонструє, як прекрасно працюють видимі канали радіометра для вимірювання температури поверхні моря та суші, надаючи цінну інформацію для метеорологів.

Також серед представлених зображень – детальний вид французького міста Тулуза, відомого як «рожеве місто» завдяки своїм теракотовим черепичним дахам, що надає унікальної перспективи на земні ландшафти з космосу.

Нові горизонти: від Місяця до зірок

Тиждень був багатим на візуальні інтерпретації майбутніх космічних проектів. Художники ESA представили вражаючеartiste impression місячної панорами, що може стати реальністю завдяки майбутнім місіям. Також було показано модель місячного крана під час тестування, що свідчить про активну підготовку до освоєння природного супутника Землі. Окрім того, демонструється процес розвантаження космічного апарату MetOp-SG-B1 у гавані Паріакабо, що є важливим етапом перед запуском нового покоління метеорологічних супутників.

Не обійшлося і без нагадування про фундаментальні космічні процеси – зображення «зірок, що зароджуються в туманному казані», нагадує про невпинне народження нових небесних тіл у далекому космосі.