Хаббл зафіксував галактику, яка живе за власними правилами

Алан Чумак
-
Though the spiral galaxy in this ESA/Hubble Picture of the Month seems serene, it hides a chaotic secret. This galaxy is NGC 4698, and it lies about 55 million light-years away in the constellation Virgo. It’s one of over one thousand galaxies in the Virgo Cluster, the nearest large cluster of galaxies bound together by gravity. As a spiral galaxy similar to our own Milky Way galaxy, NGC 4698 has spiral arms that curl around within a thin disc of stars, gas and dust. These arms are marked by opaque clumps of brown dust and dotted with small collections of bright blue stars. Unlike many other spiral galaxies, like this one recently photographed by Hubble, NGC 4698’s delicate spiral arms are only prominent in the outer reaches of the disc; spiral arms often wind down to the very centre of a galaxy, but NGC 4698’s spiral arms appear to shy away from its glowing centre. The arms instead hover in a ring-like structure around the perimeter of the galaxy. NGC 4698’s centre is dominated by a galactic bulge. The diffuse off-white glow of the galaxy’s bulge comes from stars smaller, older, and cooler than the massive blue stars that dot the galaxy’s outer disc. These tightly packed stars orbit a supermassive black hole containing millions of times the Sun’s mass. Scientists have found signs that this black hole is actively growing, drawing gas inward with its gravitational pull. With a flat, starry disc and diffusely glowing centre, NGC 4698 looks a lot like a typical spiral galaxy — but this galaxy is far from normal. NGC 4698 is one of only a few known spiral galaxies with a bulge that extends out from the disc at a right angle. The elongation is faintly visible in this Hubble image, which shows the ghostly glow of the starry bulge peeking above and below the dusty disc. What’s more, the stars and gas nearest the galaxy’s centre rotate perpendicular to the rest of the disc! What could cause a galaxy to be so out of sync? Astronomers have found that the c

Космічний телескоп NASA/ESA «Хаббл» зазирнув у далечінь космосу та виявив галактику NGC 4698, яка, попри зовнішню спокійну вроду, приховує дивовижний секрет: її центральна частина обертається перпендикулярно до основного диска. Це унікальне явище ставить під сумнів усталені уявлення про формування та еволюцію галактик.

Галактичний дисонанс

Галактика NGC 4698, розташована приблизно за 55 мільйонів світлових років від нас у сузір’ї Діви, є частиною найближчого до Землі великого скупчення галактик. Як і наш Чумацький Шлях, вона належить до спірального типу, маючи характерні спіральні рукави, насичені пилом та молодими блакитними зірками. Однак, на відміну від більшості своїх побратимів, спіральні рукави NGC 4698 не в’ються аж до самого центру, а формують кільцеподібну структуру на його периферії. Центральна частина галактики домінує видовжений балдж, що складається зі старих, прохолодніших зірок, які обертаються навколо надмасивного чорного діри. Вчені спостерігають ознаки активного зростання цього чорного діри, який поглинає навколишній газ.

Причини галактичної аномалії

Що ж робить NGC 4698 такою незвичною? Головна аномалія полягає в тому, що зірки та газ у найближчій до центру області обертаються перпендикулярно до решти диска. Астрономи вважають, що причиною цього «галактичного дисонансу» є зовнішній вплив. Існує гіпотеза, що NGC 4698 могла поглинути газ із сусідніх джерел. Цей новий матеріал, потрапивши до центру галактики, міг сформувати новий диск, орієнтований під кутом до основного. На користь цієї теорії свідчать деякі спостереження, які вказують на можливе злиття галактики з меншим об’єктом у минулому, про що свідчить короткий «хвіст» водню, що виходить з одного боку NGC 4698.

Дані, використані для створення цього зображення, були зібрані в рамках програми, спрямованої на вивчення галактик у Скупченні Діви. Дослідження детальних характеристик цих відносно близьких галактик, таких як окремі зоряні скупчення та туманності, дозволяє краще зрозуміти, як подорож галактики крізь скупчення впливає на її еволюцію та здатність формувати нові зорі.

Джерело: NASA

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІЩЕ ВІД АВТОРА