Телескоп “Джеймс Вебб” зафіксував зміни в кільцях крихітного астероїда астероїд

За допомогою космічного телескопа «Джеймс Вебб» (JWST) астрономи зробили несподіване відкриття: кільцева система крихітного космічного тіла Харрікло, що обертається між Сатурном та Ураном, змінюється. Це відкриття ставить під сумнів попередні уявлення про стабільність кілець у малих тілах Сонячної системи та відкриває нові перспективи для вивчення їхньої еволюції.

Кільця Харрікло: несподіване відкриття

Харрікло – це кентавр, об’єкт діаметром близько 250 кілометрів, який знаходиться на відстані приблизно в 17 разів більшій від Сонця, ніж Земля. Незважаючи на свої скромні розміри, він має дві щільні кільцеві системи. Хоча Сатурн відомий своїми величними кільцями, наявність кілець у таких малих тілах, як Харрікло та навіть менший за нього Хірон, вже була дивовижною. Нові дані від JWST розкривають, що ці кільця ще більш динамічні, ніж передбачалося.

Зміни, виявлені «Джеймсом Веббом»

Команда дослідників під керівництвом Інституту астрофізики Андалусії (IAA-CSIC) використовувала телескоп «Джеймс Вебб» для спостережень Харрікло в жовтні 2022 року. Вони застосували метод зоряної покриття, який полягає у вимірюванні зменшення яскравості зірки, коли космічний об’єкт проходить перед нею. Порівнюючи дані JWST з попередніми спостереженнями за останнє десятиліття, вчені виявили протилежні зміни в двох кільцях: внутрішнє кільце стало значно щільнішим (має вищу непрозорість), тоді як зовнішнє – менш щільним (має нижчу непрозорість).

«Наші результати змушують нас переглянути, як ці системи формуються, як вони еволюціонують і які механізми підтримують їх стабільність», – зазначив керівник групи Пабло Сантос-Санс. – «Здатність виявляти ці зміни відкриває нове вікно для розуміння еволюції цих систем і, можливо, інших кільцевих систем у Сонячній системі».

Важливий етап для JWST та астрономії

Це дослідження є не лише проривом у розумінні астероїдів та кільцевих систем, але й значним досягненням для космічного телескопа «Джеймс Вебб». Для отримання таких точних даних знадобилося надзвичайно точне знання орбіти Харрікло, положення зірки, яке було визначено завдяки місії Gaia Європейського космічного агентства (ESA), та траєкторії руху самого JWST. Астероїд рухався відносно телескопа зі швидкістю близько 2,5 кілометрів на секунду, що дозволило детально вивчити його кільця, які наразі неможливо сфотографувати безпосередньо навіть за допомогою JWST.

Джерело: https://www.space.com/astronomy/james-webb-space-telescope/james-webb-space-telescope-discovers-the-rings-of-tiny-solar-system-body-chariklo-are-changing