Марсохід Curiosity відзначив 5000 днів на Червоній планеті: підкорення кілометрової висоти та дослідження загадкових дюн

Американський марсохід Curiosity досяг вражаючої позначки – 5000 марсіанських днів (солів) на поверхні Червоної планети. За цей час апарат не тільки успішно функціонує, але й встановлює нові рекорди, зокрема, подолав кілометрову висоту відносно місця своєї посадки в кратері Гейла. Місія продовжує активно досліджувати геологію Марса, приділяючи особливу увагу вивченню вітрових утворень, які можуть пролити світло на кліматичну історію планети.

Марсохід-альпініст: подолання кілометрової висоти

Протягом останніх тижнів марсохід Curiosity успішно піднявся вище, перетнувши позначку в 1 кілометр відносно свого стартового майданчика на дні кратера Гейла. Це значне досягнення, яке свідчить про витривалість апарату та можливості його навігаційних систем. Для порівняння, його попередник, марсохід Spirit, у 2005 році досяг вершини пагорба Гасбенд у кратері Гусєва, піднявшись лише на 106 метрів. Нинішній успіх Curiosity демонструє його здатність долати складний рельєф і досліджувати вищі шари марсіанських порід, що несли давніші геологічні свідчення.

Дослідження «Шоколадної» дюни та її таємниці

Наразі головним об’єктом дослідження Curiosity стала величезна, видовжена дюна, названа «Chocolatal». Вона утворилася під дією вітру і представляє особливий науковий інтерес. Вчені мають на меті класифікувати це утворення як «поперечний еоловий хребет» (TAR) – тип рельєфу, який вже спостерігався на Марсі за допомогою орбітальних знімків. Довга вісь TAR завжди перпендикулярна до домінуючого напрямку вітру. Експерти цікавляться, чи буде «Chocolatal» складатися з тих самих гранульованих матеріалів, що й нижні TAR, чи матиме інший розподіл розмірів зерен та шарів. Також команда Curiosity намагається з’ясувати, як саме сформувався цей хребет, чи активний він, як мігрує, і якщо він нерухомий, то чому стабілізувався.

На шляху до «Chocolatal» марсохід успішно досліджував світло-тоновані породи, які зустрічалися на його шляху. Особлива увага приділялася породам з темними кірками або залишками шарів, хімічний склад яких вивчався за допомогою інструмента ChemCam Laser Induced Breakdown Spectroscopy (LIBS). Для отримання детальних зображень були зроблені мозаїки з використанням камер Mastcam та ChemCam Remote Micro Imager (RMI), які охопили шари гірських утворень та віддалені групи піщаних дюн.

Завдяки вдалим маневрам, марсохід опинився прямо біля «Chocolatal», що дозволило йому провести контактні дослідження всередині утвореного траншеєю регіону. За допомогою інструменту MAHLI були зроблені мозаїки правої стінки траншеї для виявлення нашарувань та оцінки варіацій розміру зерен. Ці знімки отримали назву на честь покійного колеги Пола Гайслера, одного з провідних фахівців з вивчення марсіанських TAR.

Крім того, було проведено вимірювання APXS грубозернистої поверхні дюни, а також дослідження ChemCam LIBS на вершині «Chocolatal», що формою нагадує «їжака» або «їжакову зачіску». Додаткові вимірювання LIBS проводилися на темній смузі на боці дюни та в задній частині траншеї. Плани на тиждень включали також мозаїки Mastcam, опитування на наявність пилових дияволів за допомогою Navcam, сканування надгоризонту та атмосферні вимірювання APXS.

Команда Curiosity з нетерпінням чекає на наступні 5000 солів, сподіваючись на нові захоплюючі наукові відкриття.

Джерело: NASA