Нове дослідження, проведене міжнародною командою вчених з Університету Бірмінгема (Великобританія), Орхуського університету (Данія) та Університету Ліннеуса (Швеція), виявило цікавий феномен у взаємодії людини з штучним інтелектом. Результати дослідження, опубліковані в журналі AI & SOCIETY, свідчать, що тривала взаємодія з ШІ-асистентами, які демонструють людські риси, може призвести до того, що самі користувачі почнуть адаптувати свою поведінку та мову, а це, в свою чергу, впливає на їхнє самосприйняття.
Концепція «Robotoid Humanness»
Дослідники запропонували новий термін – «robotoid humanness» (дослівно «роботоподібна людяність»), щоб описати цей двосторонній процес. Згідно з цією концепцією, під час взаємодії з ШІ, сам штучний інтелект стає більш «людиноподібним», тоді як користувач, через постійний контакт, може почати поводитися більш «машинно».
Це явище було досліджено на прикладі чотирьох сфер послуг: роздрібна торгівля, готельний бізнес, туризм та охорона здоров’я. Вчені зазначають, що такі фактори, як адаптивне навчання, персоналізована комунікація та емпатичні відповіді роблять роботи більш схожими на людей. Водночас, користувачі, прагнучи отримати більш плавний та позитивний відгук від алгоритмів, можуть несвідомо імітувати машинний стиль висловлювання.
Механізм взаємодії
Процес адаптації з боку ШІ відбувається шляхом імітації людських жестів, мови та емоційних сигналів. Системи машинного навчання аналізують вхідні дані від користувача та відповідно коригують свої відповіді. Головна мета таких дій – побудова довіри та підвищення залученості користувача.
Цікаво, що це перегукується з психологічним феноменом «дзеркальності» у людському спілкуванні, коли люди несвідомо копіюють жести, вирази обличчя та спосіб висловлювання співрозмовника. Дослідники виділили три етапи цього «віддзеркалення» в контексті взаємодії з ШІ:
- Створення «синтетичної соціальної реальності»: Генеративні системи створюють імітацію соціального середовища за допомогою природної мови, емоційних сигналів та адаптивних відповідей. Користувач у процесі взаємодії вирішує, як реагувати, як висловлюватися, і може надавати соціального значення відповідям системи.
- «Обчислювальне захоплення ідентичності»: Система формує прогнозований профіль користувача на основі його поведінки, уподобань та історії взаємодій. Цей профіль потім використовується для надання рекомендацій, сегментації або персоналізованих відповідей.
- Адаптивне саморегулювання: Користувачі можуть почати надавати перевагу тим способам висловлювання, які система легше розуміє та «винагороджує». Повторні взаємодії закріплюють це вирівнювання, роблячи статистичні висновки, згенеровані машиною, важливим орієнтиром для саморозуміння користувача.
Ключові фактори впливу
Дослідження виокремлює чотири ключові фактори, які спільно визначають, як користувач сприймає сервісні відносини та як змінюється його самосприйняття:
- Сфера послуг.
- Очікування споживача.
- Зовнішній вигляд та мова робота.
- Інвестиції обох сторін (людини та машини) у взаємодію.
Системи, які володіють можливостями адаптивного навчання, персоналізованої комунікації та емпатичної взаємодії, мають сильніший потенціал для формування користувацького досвіду. Кожне введення користувача змушує систему негайно коригувати свою відповідь. Повторні взаємодії можуть формувати безперервний цикл імітації та зворотного зв’язку, що призводить до поступової зміни поведінки та самосприйняття обох учасників процесу.
Ці висновки підкреслюють важливість етичного дизайну ШІ-систем та усвідомлення користувачами потенційного впливу тривалої взаємодії з «розумними» технологіями на власну ідентичність.
Джерело: https://www.ithome.com/0/996/982.htm
