Пост військового інженера та розробника безпілотних систем Юрія Касьянова від 18 червня 2026 року дає глибокий аналітичний зріз однієї з наймасштабніших у цій війні операцій класу Deep Strike — скоординованого нальоту на Московський нафтопереробний завод (НПЗ) та об’єкти в Ростовській області. Як безпосередній практик, що стояв біля витоків перших повітряних рейдів на столицю РФ, Касьянов поєднує визнання колосального морально-психологічного ефекту атаки з жорсткою інженерною критикою наявної далекобійної стратегії.
Математика та масштаби мега-атаки: ціна прориву до Підмосков’я
Сьогоднішній ранок продемонстрував безпрецедентну щільність застосування українських далекобійних засобів ураження. Спираючись на дані російських моніторингових каналів, які зафіксували понад 200 безпілотників у Підмосков’ї та Брянській, Тульській і Калузькій областях, Касьянов робить висновок, що у векторі російської столиці відпрацювало не менше 250 далекобійних одиниць. Паралельно під нищівний удар потрапила Ростовська область, де окупанти заявили про 555 «збитих» апаратів. Сукупний залп deep strike операції літа 2026 року наочно демонструє колосально зрілий потенціал Сил оборони України у плануванні стратегічних безпілотних хвиль.
Візуальна ідентифікація уламків та відеозаписів прольоту підтверджує використання перевірених далекобійних платформ — важких дронів «Лютий» та автономних комплексів FP-1. Виходячи із середньої вартості одного такого виробу в межах 100 тисяч доларів США, Касьянов підраховує, що фінансова вартість лише однієї цієї атаки склала мінімум 25 мільйонів доларів. Попри те, що палаючий Московський НПЗ та спричинений ним паливний шок у столиці агресора повністю виправдовують ці витрати завдяки тектонічному морально-психологічному впливу, інженер закликає не забувати про математику війни. Якщо врахувати тисячі безпілотників, які за весь час кампанії не досягли цілей через протидію ешелонованої оборони ворога, реальна ціна прориву вимірюється сотнями мільйонів доларів. Для підвищення ефективності Касьянов наполягає на терміновому переході до масового виробництва малопомітних, малогабаритних та дешевших засобів, які здатні долати заслони ППО не за рахунок масового виснаження протиракет, а завдяки власній технологічній архітектурі.
Тактика обходу та вразливість НПЗ: чому палає Капотня
Географія польоту українських БпЛА підтверджує наявність чітко прорахованих повітряних коридорів під Москвою. Дрони рухаються на гранично низьких висотах, намагаючись сховатися від радіолокаційного виявлення за складками рельєфу та лісосмугами, огинаючи зони щільної висотної забудови мегаполіса. Останній фактор є критичним в умовах тотального придушення супутникової навігації (GPS-спуфінгу) над Підмосков’ям — втрачаючи точність, безпілотник повинен мати безпечний простір для маневру над деревами, щоб мінімізувати ризики влучання у цивільні житлові будинки.
Вибір Московського НПЗ як пріоритетної цілі обумовлений трьома стратегічними факторами:
-
Візуальна домінація: паливні резервуари горять максимально інтенсивно, що забезпечує пряму трансляцію поразки Кремля на всю Москву та світові медіа.
-
Економічний параліч: дефіцит бензину та дизелю в межах московського транспортного вузла за своїми наслідками для логістики та економіки РФ дорівнює точковому ядерному удару.
-
Конструктивна вразливість: нафтопереробні заводи практично неможливо захистити локальними засобами ППО. Навіть у разі успішного перехоплення або кінетичного збиття безпілотника зенітною ракетою біля цілі, його палаючі уламки та вторинні детонації гарантовано запалюють ємності з паливом. Більше того, зафіксовані випадки, коли самі російські протиракети через збої наведення влучали в резервуари НПЗ, допомагаючи українській атаці.
Реальність російської ППО: міфи проти інженерних фактів
Юрій Касьянов рішуче спростовує популярні в українському медіапросторі тези про «повну неефективність» російської протиповітряної парасольки. Наводячи суху статистику, інженер підкреслює, що з березня минулого року по Москві було запущено близько 4 000 далекобійних українських дронів. При цьому успішних влучань у Підмосков’ї зафіксовано всього десятки, а безпосередньо в межі самої Москви зміг прорватися лише один апарат (не враховуючи специфічних операцій окремого підрозділу самого Касьянова).
Поодинокі промахи російських зенітних комплексів Панцир-С1 чи систем С-400, які масово тиражуються в соцмережах, є винятками, а не правилом. Якби протиповітряна і радіоелектронна оборона ворога навколо Москви була слабкою, український deep strike давно б знищив урядовий квартал у Кремлі. Поточна операція довела, що пробити цей щит вдалося завдяки колосальній масованості, яка буквально перевантажила канали супроводження цілей російських РЛС. Путінський режим усвідомлює цю загрозу: під час сьогоднішнього нальоту Кремль готувалися захищати сотні мобільних кулеметників, а повітряний трафік над всіма аеропортами Московського авіавузла був повністю паралізований.
Параметри та результативність Deep Strike операції 18 червня 2026 року
Цей зріз дозволяє оцінити масштаб задіяних сил та отриманий військово-економічний результат.
| Напрямок повітряного удару ЗСУ | Кількість задіяних БпЛА (оцінка) | Ключові атаковані об’єкти | Досягнутий результат та наслідки |
| Підмосков’я та суміжні області | 250+ одиниць (типи «Лютий», FP-1) | Московський НПЗ (Капотня), паливні склади | Масштабна пожежа на НПЗ, параліч авіатрафіка, паніка в Кремлі |
| Ростовська область та південь РФ | 555 одиниць (за заявами ворога) | Тилові бази постачання, нафтобази | Виснаження боєкомплекту ППО РФ, зрив тилової логістики угруповання |
HiTech Expert Take: як автономний софт нівелює ціну deep strike рейдів
Критика Касьянова щодо високої вартості рейдів «Лютого» ($25 млн за атаку) підкреслює необхідність термінового впровадження рішень, які зараз тестуються на базі Brave1 Dataroom та Avengers Labs. Коли понад 100 приватних компаній отримали доступ до єдиної бази бойових датасетів, фокус змістився на створення програмної автономності. Інтеграція алгоритмів навігації без GPS (VIO/BIO) та комп’ютерного зору для огинання рельєфу дозволить робити планери меншими, простішими та в рази дешевшими. Маленький безпілотник з дешевим китайським двигуном, керований ШІ-софтом від центру «А1», пройде московське кільце РЕБ непоміченим для радарів, знижуючи собівартість успішного влучання до лічених тисяч доларів.
Масований наліт 18 червня наочно продемонстрував концепцію багатодоменної оборонної стратегії України. Руйнування економічного потенціалу РФ (удар по НПЗ) та виснаження її ППО відбуваються синхронно із програмою «Логістичний локдаун» на сухопутному ТВД. Оскільки Росія змушена стягувати залишки своїх комплексів «Панцир» та дефіцитних РЛС типу «Подльот» для прикриття Москви та нафтобаз у Ростові, її фронтові рокади навколо траси Р-280 та на Луганщині залишаються повністю беззахисними перед українськими автономними дронами Mid Strike.
Аналітичний відділ HiTech Expert
