Бум наземних роботів: Міноборони закодифікувало 50 НРК

Офіційний звіт Міністерства оборони від 12 червня 2026 року демонструє тектонічні зрушення у насиченні фронту безпілотними наземними платформами. Показники кодифікації та практичного бойового застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) свідчать, що поточний рік безальтернативно став «роком сухопутної роботизації», де залізо та софт масово замінюють людину у найнебезпечніших зонах вогню.

Квантовий стрибок кодифікації та математика бойового використання

Темпи інтеграції наземних дронів в оборонний контур України у 2026 році набули експоненційного характеру. Лише за перші п’ять з половиною місяців року Міністерство оборони офіційно кодифікувало та допустило до експлуатації 50 нових зразків НРК. Для порівняння, за весь попередній 2025 рік цей показник становив 60 одиниць. Така швидкість легалізації розробок вказує на максимальне спрощення бюрократичних процедур усередині оборонного відомства та високу зрілість вітчизняних інженерних команд.

Масштабування виробництва миттєво конвертувалося у суху статистику передової. З початку року українські військові за допомогою наземних платформ виконали понад 50 000 успішних логістичних та евакуаційних місій. Інтенсивність використання роботів зростає щомісяця майже вдвічі: якщо у січні НРК закрили 7 500 бойових завдань, то у травні цей показник сягнув рекордної позначки у понад 14 000 місій. Роботизовані комплекси повністю взяли на себе забезпечення «останньої милі» логістики у так званих кілл-зонах (зонах критичного вогню), де поява живої евакуаційної групи чи класичного транспорту гарантовано призводить до втрат від ворожої артилерії або FPV-атак.

Нові гравці на полі бою: від саперів до медеваків

Серед широкого спектра допущених до експлуатації новинок оборонне відомство виділяє два унікальні українські комплекси, створені за безпосередніми технічними запитами військових із лінії зіткнення:

• NEO-1 (Робот-сапер): інноваційний гусеничний або колісний дрон, призначений для дистанційного розмінування територій та проходу мінних загороджень. Комплекс мінімізує ризики для особового складу, дозволяючи саперам керувати процесом із захищеного укриття. Його архітектура адаптована під специфіку щільного мінування та активного застосування ворогом скидів із БпЛА.

• Vepr (Логістично-евакуаційний комплекс): важкий роботизований медевак, який уже пройшов успішну перевірку боєм. Комплекс здатний впевнено рухатися складним рельефом під впливом засобів РЕБ, доставляючи на позиції боєкомплект, провізію та воду, а у зворотному напрямку — евакуювати поранених чи полеглих бійців.

Екосистема монетизації зброї: єБали, Brave1 та DOT-Chain Defence

Унікальність українського підходу полягає в тому, що масштабування НРК підтримується продуманою цифровою фінансовою мостезацією, яка напряму стимулює ефективність підрозділів. За кожну успішно виконану місію за допомогою наземного безпілотника військові частини отримують спеціальні внутрішні бали — єБали. Надалі, через інтегровану платформу Brave1 Market, підрозділи мають змогу офіційно конвертувати цей баланс у додаткові дрони, нові платформи НРК, дефіцитні засоби окопного РЕБу чи специфічні комплектуючі.

Паралельно розгорнуто систему масових прямих державних закупівель. Платформа Сил оборони України вже отримала 1 028 наземних роботизованих комплексів різного класу. Загальна сума укладених та виконаних контрактів через спеціалізований маркетплейс зброї DOT-Chain Defence склала 487 203 212 гривень. Це забезпечує промислове завантаження для українських виробників та гарантує рівномірне постачання стандартизованого заліза на передову.

Зріз капіталізації та використання НРК у Силах оборони (станом на червень 2026)

Ці цифри відображають трансформацію української армії в роботизовану технологічну структуру, де дані та автоматизація витісняють застарілі радянські доктрини.

🧐 HiTech Expert Take: як наземні роботи інтегруються в цифрові ШІ-шари центра «А1»

Стрімке зростання кількості кодифікованих НРК (50 одиниць за неповні пів року) підтверджує тези співзасновника Frontline Robotics Олексія Марковського: Україна будує «роботизовану лінію фронту». Головне завдання літньої кампанії — перестати розробити окремі залізяки і перейти до системної інтеграції. Завдяки тому, що на логістичні платформи типу Vepr чи бойові шасі від компанії TENCOR болтами прикручуються дистанційні кулеметні турелі, ЗСУ отримують повноцінні автономні штурмові та оборонні вузли, здатні утримувати позиції без присутності людини в окопі.

Масштабування НРК напряму пов’язане з роботою оборонного кластера Brave1 Dataroom та аналітикою центра «А1» під керівництвом Данила Цьвока. Понад 100 компаній, які зараз тренують свій ШІ на бойових датасетах, створюють алгоритми автономного руху та оминання перешкод (Obstacle Detection & Obstacle Avoidance) суто на основі комп’ютерного зору. Це дозволяє новим роботам NEO-1 або Vepr рухатися за маршрутами в умовах, коли російський РЕБ повністю випалює частоти супутникової навігації та канали радіозв’язку. Робот орієнтується по «цифровому двійнику» місцевості в системі DELTA, роблячи український логістичний кілл-чейн абсолютно невразливим до ворожих перешкод.

Аналітичний відділ HiTech Expert