Новина від 8 червня 2026 року офіційно підтверджує вихід протиповітряної оборони ближньої дії на принципово новий рівень автоматизації. Створення та успішне бойове випробування автономних безпілотників-перехоплювачів на Харківщині — це пряма реалізація стратегії Міноборони щодо переходу на роботизовані засоби захисту неба.
Роботизація ППО: як алгоритми Brave1 закривають небо над Харківщиною
Проривна технологія, створена одним з учасників оборонного кластера Brave1, дозволяє автоматизувати 95% усього циклу перехоплення — від моменту старту протиракетного дрона до безпосереднього кінетичного знищення ворожого Shahed. Впровадження цього рішення кардинально змінює роль людини в контурі керування (human-in-the-loop).
Оператор більше не веде безпілотник вручну за допомогою пульта через складні погодні умови чи під впливом РЕБ. Натомість військовослужбовець лише спостерігає за повітряною обстановкою в реальному часі, обирає пріоритетну ціль на екрані монітора та віддає фінальну команду на ураження. Після цього ШI-система повністю бере керування на себе: самостійно прораховує балістичну траєкторію зближення, веде дрон у потрібну точку, автономно розпізнає силует ворожого апарата й здійснює точне фінальне наведення.
Швидкість, із якою нова розробка потрапила на фронт, є безпрецедентною для оборонного сектору. Завдяки всебічному фінансовому та інженерному супроводу з боку Brave1, вітчизняний виробник пройшов увесь шлях від першого лабораторного прототипу до успішного бойового застосування в зоні активних бойових дій на Харківщині менш ніж за один рік.
Михайло Федоров, міністр оборони України:
“Автономність – один із ключових напрямів розвитку сучасної ППО. Такі технології дають змогу швидше реагувати на масовані атаки та ефективніше захищати українські міста. Масштабуємо рішення, які вже довели ефективність у бойових умовах”.
Концепція багатодоменної оборони України (стан на літо 2026)
Нова технологія ШI-перехоплювачів є частиною глобальної оборонної доктрини України, яка передбачає отримання асиметричної переваги над агресором одночасно у п’яти ключових сферах.
| Стратегічний домен оборони | Головна мета та завдання домену | Застосовуваний технологічний стек |
| Захист неба (Повітря) | Автономне перехоплення БпЛА, знищення ракетного потенціалу РФ | ШI-перехоплювачі Brave1, лазерні симулятори ПЗРК Stinger |
| Зупинка ворога (Земля) | Блокування наступальної активності, знищення живої сили | Дистанційні турелі Frontline Robotics, логістичні та бойові НРК |
| Контроль моря (Вода) | Знищення Чорноморського флоту РФ, захист зернових коридорів | Ударні морські дрони, далекобійні FPV-атаки по кораблях |
| Удари по економіці | Руйнування промислового ОПК та енергетики в глибокому тилу РФ | Дрони далекого радіуса дії Deep Strike (рейди на Московський НПЗ) |
| Когнітивна війна | Перемога в інформаційному полі, деморалізація ворога | Цифрові двійники поля бою, медійна фіксація ударів по Санкт-Петербургу |
Алгоритми розпізнавання: класифікація цілей у реальному часі
Коли автономний перехоплювач нового покоління отримує команду на ураження та виходить у заданий квадрат, його бортовий комп’ютер починає самостійну обробку відеопотоку. Головна складність полягає в тому, що нічне небо заповнене завадами: хмарами, спалахами від роботи наземної ППО та світловими променями прожекторів.
Для точної класифікації об’єктів нейромережі, навчені на датасетах Defense AI Center «A1», використовують метод каскадного розпізнавання:
-
Геометричний аналіз (силует): ШІ миттєво вираховує співвідношення розмаху крил до довжини фюзеляжу. Звичайний Shahed-136 («Герань-2») має чітку трикутну форму «літаючого крила», тоді як реактивні «Герань-3» та «Герань-4» мають інші аеродинамічні обриси, зміщену центровку та змінену геометрію хвостового оперення.
-
Динаміка руху (кінематика): пропелерний «шахед» рухається зі стабільною крейсерською швидкістю близько 180–220 км/год. Реактивні моделі здатні розвивати значно вищу швидкість та виконувати складніші маневри для прориву мобільних вогневих груп. Бортовий трекер перехоплювача оцінює вектор швидкості об’єкта, що дозволяє ШІ за лічені мілісекунди зрозуміти, з яким саме типом загрози він має справу.
Оптичний стек та Sensor Fusion: робота в інфрачервоному спектрі
Оскільки атаки найчастіше відбуваються в темну пору доби, перехоплювачі оснащуються комбінованими оптико-електронними системами, які поєднують денну високочутливу камеру та тепловізійний модуль короткохвильового (SWIR) або середньохвильового (MWIR) інфрачервоного діапазону.
Тут реактивна архітектура «Гераней-3/4» стає їхньою головною технологічною вразливістю. Класичний поршневий двигун внутрішнього згоряння Shahed-136 виділяє помірне тепло, яке частково екранується корпусом. Натомість реактивний двигун нових модифікацій залишає за собою величезний, гарячий тепловий слід.
Для бортового ШІ перехоплювача цей реактивний вихлоп виглядає як яскрава теплова сигнатура максимальної інтенсивності. Використовуючи технологію Sensor Fusion (злиття даних), бортовий процесор накладає контури візуального силуету з денної/нічної камери на теплову пляму від інфрачервоного сенсора. Це дозволяє системі з точністю до 95% визначити не просто центр теплового випромінювання, а математичну точку вразливості безпілотника — місце з’єднання крила з фюзеляжем або розташування бойової частини, куди і спрямовується перехоплювач для кінетичного тарана.
Упередження завад: як обійти лазерні пастки та РЕБ
Російські розробники намагаються захистити свої дорогі реактивні БпЛА, встановлюючи на них системи відстрілу хибних теплових цілей (теплових пасток) або оптичні сенсори, які мають засліплювати лазерні далекоміри.
Українська ШІ-технологія від Brave1 нівелює ці спроби завдяки алгоритмам інтелектуальної фільтрації:
-
Теплова пастка після відстрілу швидко втрачає швидкість та падає вниз за балістичною траєкторією. ШІ миттєво фіксує цю аномалію, ігнорує спалах і продовжує тримати у фокусі основну ціль, яка летить із незмінним вектором швидкості.
-
Повна автономність «останньої милі» означає, що дрон не використовує радіоканали зв’язку чи GPS для наведення на фінальній ділянці. Навіть якщо ворог увімкне потужний локальний РЕБ, оптичний ШІ-трекер перехоплювача доведе апарат до фізичного зіткнення з «шахедом» суто за візуальною картинкою.
HiTech Expert Take: замкнений цикл Defense AI в екосистемі DELTA
Успішне бойове застосування нових автономних перехоплювачів — це практичне втілення філософії перетворення ЗСУ на «AI-армію», про яку детально розповідав Данило Цьвок. Коли рівень автоматизації досягає 95%, це означає, що дрон більше не залежить від сигналів супутникової навігації. Бортовий комп’ютер використовує алгоритми комп’ютерного зору та технологію Sensor Fusion (подібно до систем навігації VIO від Frontline Robotics), за лічені секунди розпізнаючи ворожий безпілотник навіть в умовах роботи потужного фронтового РЕБ.
Показник у 40% збитих «шахедів» за допомогою дронів-перехоплювачів (про який раніше звітував Сергій Флеш) тепер має всі шанси перерости у повне домінування безпілотників над класичною кінетичною ППО. Інтеграція цих автономних мисливців із модулем Mission Control державної платформи DELTA дозволить ШI-алгоритмам центру A1 автоматично піднімати в повітря найближчий дрон-перехоплювач одразу після того, як акустичні датчики або РЛС зафіксують звук двигуна «шахеда». Це повністю ліквідує людський фактор на етапі виявлення та в рази прискорить наш загальновійськовий кілл-чейн.
