Російський військово-промисловий комплекс спільно із підсанкційним великим бізнесом намагається вирішити одну з головних своїх інфраструктурних проблем на фронті — відсутність швидкісного, глобального та завадозахищеного супутникового зв’язку. Запуск першого серійного угруповання з 16 супутників «Рассвет», який відбувся 23 березня 2026 року приватною космічною компанією «Бюро 1440», став об’єктом пильної уваги як розслідувачів, так і профільних військових фахівців.
Спираючись на аналітичні дані порталу «Мілітарний» та практичні висновки експерта з радіотехнологій Сергія «Флеша» Бескрестнова, розбираємо, як влаштована ця вертикаль і чи становить вона ультимативну загрозу для Сил оборони України вже сьогодні.
Проєкт, який стартував у 2020 році, сьогодні розгортається на базі потужного «ИКС Холдингу» (перебуває під санкціями США). Ця структура об’єднує найбільшого розробника обчислювального заліза Yadro, приватне космічне «Бюро 1440», а також компанії, що спеціалізуються на інформаційній безпеці, шифруванні та системах СОРМ.
Вертикаль має колосальне фінансування та пряме кураторство з боку російських спецслужб:
-
Бюджет: Росія виділила на проєкт 102 млрд рублів із федерального бюджету в межах нацпрограми «Економіка даних», а ще 329 млрд рублів компанія залучає самостійно.
-
Вплив ФСБ: за даними Служби зовнішньої розвідки України, першим заступником гендиректора холдингу є син заступника директора ФСБ Сергія Корольова. Радником керівника працює 76-річний генерал-полковник ФСБ Андрій Фєтісов, колишній начальник науково-техничного підрозділу спецслужби, що відповідає за спецтехніку.
-
Виробництво: у Москві орендовано майже 50 000 кв. метрів площ під дослідне збирання супутників, а влітку 2025 року було запущено лінію виробництва сонячних батарей потужністю до 750 000 Вт на рік.
За оцінками експертів, хоча ключові вузли заявляються як власні розробки, фактична «начинка» супутників та абонентських терміналів здебільшого базується на готових китайських компонентах. Крім того, архітектуру системи росіяни частково запозичили у 36 супутників OneWeb, які були незаконно захоплені на космодромі Байконур у 2022 році.
Технічний стек системи «Рассвет»
Мережу «Рассвет» будують як низькоорбітальну систему на висоті 800 кілометрів. Вона покликана забезпечити швидкість передачі даних до 1 Гбіт/с на абонентський термінал за затримки всього 50–70 мс (проти застарілих геостаціонарних супутників РФ із затримкою понад 600 мс).
-
Ka- та Ku-діапазони: супутники працюють на частотах, на які надзвичайно важко впливати наявними засобами РЕБ і важко виявляти засобами радіоелектронної розвідки (РЕР) через дефіцит відповідних комплексів на ринку.
-
Протокол 5G-NTN: бортові ретранслятори підтримують стандарт гібридних мереж 5G-NTN, що дозволяє їм комунікувати безпосередньо з наземною інфраструктурою.
-
Лазерний зв’язок: під час тестів прототипів «Рассвет-2» у 2024 році росіяни успішно перевірили міжсупутниковий лазерний зв’язок, передавши на відстані до 220 км близько 1,5 Тбайт даних без втрат.
Інтеграція в ударні БПЛА та крилаті ракети
Абонентські термінали «Бюро 1440» створені на базі активних фазованих антенних решіток (АФАР) вагою до 15 кг та розмірами 60х60 см. Крім версій для літаків цивільної авіації та потягів, головна небезпека полягає в їхній неминучій мілітаризації.
На відміну від терміналів Starlink, які використовує Україна, російські термінали не матимуть географічного обмеження (Geofencing) на території РФ чи будь-якій іншій точці світу. Окупанти зможуть встановлювати ці термінали на ударні дрони типу «Герань» або «Гарпія», а також на крилаті ракети. Це дасть їм стабільний онлайн-канал керування, дозволить коригувати маршрути в реальному часі та проводити атаки на надмалих висотах, оминаючи радіолокаційні системи ППО.
Твереза оцінка загрози: аналітика від Сергія «Флеша»
Попри високу технологічну небезпеку проєкту, відомий військовий фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов закликає не панікувати завчасно, а оцінювати ситуацію прагматично.
За словами експерта, наявні на орбіті 16 супутників зараз працюють виключно в тестовому режимі. Траєкторії показують, що вони пролітають над Україною 2–3 рази на добу компактною групою. Кожен такий проліт створює коротке «робоче вікно» тривалістю всього 6–10 хвилин.
-
Брак критичної маси. Щоб зв’язок був стабільним, безперервним та глобальним, росіянам потрібно розгорнути угруповання щонайменше у 200–250 супутників. За планами РФ, вони хочуть вивести 156 апаратів у 2026 році та 292 апарати у 2027-му для старту комерційного сервісу. Проте через санкції та проблеми з виробництвом ці графіки вже зсуваються.
-
Військове застосування прямо зараз. Наявні 16 супутників теоретично можна використовувати для точкових операцій. Наприклад, запрограмувати атаку «Шахеда» рівно на ті 10 хвилин, коли над локацією пролітає супутник. Проте Сергій «Флеш» вважає такий сценарій занадто складним з організаційної точки зору: «Поки на орбіті не буде достатньої кількості супутників для стабільного зв’язку, системного військового застосування не буде».
-
Моніторинг та протидія. Щойно ворог почне масово застосовувати термінали «Бюро 1440», українські сили зафіксують це за специфічним радіотрафіком у Ka/Ku діапазонах, розвідданими або першими збитими трофеями.
Щодо контрзаходів, «Флеш» зазначив, що атакувати далекобійними БПЛА глибокі російські космодроми Плесецьк чи Східний, щоб зупинити пуски ракет «Союз-2», є неефективним кроком. Росія з усім своїм потенціалом за роки війни нічого не змогла зробити проти супутників Starlink. Проте експерт натякнув, що українські фахівці вже розробляють асиметричні підступні задуми для радіоелектронної протидії, але випробовувати їх на поточних 16 тестових апаратах ще зарано.
HiTech Expert Take
Для HiTech Expert ми констатуємо: «російський Старлінк» не спроможний конкурувати із компанією SpaceX на комерційному ринку, але його архітектури цілком достатньо для повного задоволення військових потреб Кремля. Проєкт «Бюро 1440» — це довгострокова стратегічна загроза. Ба більше, Росія зможе передавати цей завадозахищений зв’язок своїм проксі-партнерам (Ірану, КНДР чи угрупованням в Африці), створюючи кризу безпеки глобального рівня.
Аналіз Сергія «Флеша» дає Україні чітке розуміння: у нас є часове вікно щонайменше до 2027 року, поки угруповання не досягне критичної маси у 250+ апаратів. Цей час інженери Сил оборони та проєкти Brave1 мають використати для створення специфічних систем РЕБ, здатних працювати за протоколами 5G-NTN та пригнічувати Ka/Ku-діапазони прямо на лінії зіткнення, нівелюючи супутникове наведення ворожих дронів.
