Останнє зображення з космічного телескопа НАСА імені Джеймса Вебба також є приголомшливою ілюстрацією теорії загальної відносності Ейнштейна. Настільки, що космічне явище отримало назву “кільце Ейнштейна”.
Кільця Ейнштейна виникають, коли світло від одного віддаленого об’єкта огинає масу іншого, трохи ближчого і ще більшого об’єкта. Зазвичай ефект занадто тонкий, щоб спостерігати його зблизька на локальному рівні, “але іноді він стає чітко помітним, коли має справу з викривленням світла у величезних, астрономічних масштабах”, – пише NASA. У випадку з цим зображенням, світло від однієї далекої галактики викривлене навколо маси іншої.
Це “гравітаційне лінзування”, як його технічно називають, є загальною теорією відносності Ейнштейна на практиці. Простір-час (злиття простору і часу, з яких складається тканина Всесвіту) викривляється навколо маси об’єкта, а сама крива є гравітацією. Об’єкти, подібні до зображених на фото – еліптична галактика, загорнута в спіральну галактику – є “ідеальною лабораторією, в якій можна досліджувати галактики, занадто слабкі і далекі, щоб їх можна було побачити інакше”.
Це кільце Ейнштейна було зафіксоване за допомогою дослідження “Сильне лінзування та еволюція скупчень (SLICE)”, проведеного в Льєжському університеті в Бельгії. Дослідження очолює група астрономів, які прагнуть “простежити вісім мільярдів років еволюції скупчень галактик”, як повідомляє НАСА.