Хмарні сервіси під час війни: переваги та недоліки

Олександр Атаманенко, директор з розвитку SOC «Центр кібермоніторингу» компанії Accord Group

Здається, весь світ останні кілька років активно мігрує у хмари. За прогнозами Gartner до 2028 року ринок публічних хмарних сервісів досягне 1,26 трильйона доларів США, оскільки організації продовжують інвестувати в хмарну інфраструктуру і додатки.

Міграція у хмари

Між іншим, щорічне дослідження ООН щодо електронного урядування країн-членів у 2022 році засвідчило стійкість українських електронних урядових сервісів до викликів воєнного часу, не в останню чергу, завдяки хмарам.

Тенденція до широкого використання хмарних сервісів в Україні особливо помітна у бізнес-сегменті. Повномасштабне вторгнення посприяло пришвидшенню цих процесів та підштовхнуло розвиток вітчизняних операторів хмар.

Локальність у минулому

По мірі зростання компанії часто стикаються з необхідністю розгортання доволі об’ємної ІТ-інфраструктури, інформаційних систем. Раніше це вирішувалось облаштуванням фізичного сховища – серверної. Компанія оплачувала закупку серверів, а також належне облаштування такого приміщення. Адже серверна, а тим більше дата-центр має бути спроєктований фахівцями відповідної кваліфікації у відповідності з діючими вимогами до таких приміщень.

Крім, власне, серверів, слід передбачити охоронну та пожежну сигналізацію, систему пожежогасіння, системи кондиціонування й вентиляції, системи загального та аварійного освітлення, гарантованого електроживлення тощо.

Раніше бізнес часто йшов на ці витрати задля автономності (видатки на закупівлю, проєктування, забезпечення гарантованого електроживлення) та створював власну, локальну інфраструктуру (On Premise).

Перевага такого рішення очевидна – абсолютний контроль над власною інфраструктурою та даними, але за умови, що фінансово ви можете собі це дозволити.

Захист через хмари

Проте в умовах повномасштабної війни на перший план вийшли питання безпеки, захисту та гнучкості. Гостро постала необхідність захисту власної інфраструктури, забезпечення її безперебійної роботи. Питання знеструмлення і навіть фізичного знищення стали реальністю – їх вже не вирішити силами однієї компанії, якою б великою вона не була.

І тут настав «зірковий час» хмарних провайдерів. Адже хмарні сервіси дозволяють, орендувавши хмарні потужності, розгорнути ІТ-інфраструктуру на віртуальних машинах на серверах, що знаходяться у безпечних дата-центрах, в інших країнах та навіть на інших континентах.

Хмарні провайдери

Хмарних провайдерів існує достатньо багато. Серед найбільш популярних, з якими в тому числі працює Accord Group – Amazon AWS, Microsoft Azure, чиї майданчики розташовані по всьому світу, в тому числі на американському континенті.

Проте відстань до ресурсів також має значення, оскільки це – швидкість звернення до ресурсу. Тому українські компанії обирають майданчики цих та інших компаній, розташовані в Європі.

Є і дрібніші провайдери, які віртуалізують інфраструктуру, приблизно як у звичній серверній, з кластера «нарізають» ресурси. Такі інфраструктури готові надавати в тому числі, українські провайдери, такі як Denovo та GigaCloud, з яким ми теж працюємо.

Які ж вигоди отримують компанії від хмарних сервісів та з якими недоліками можуть зіткнутись?

Головні переваги

• Ефективне використання ресурсів
  Хмарні провайдери оптимізують використання обладнання завдяки віртуалізації, що забезпечує високий рівень ефективності в порівнянні з традиційними моделями власних серверів, які часто простоюють через нерівномірність навантаження.

• Економія витрат
  Відсутність необхідності закуповувати власні фізичні сервери та обладнання зменшує капітальні витрати. Оплата за сервіс, як правило, базується на фактичному використанні ресурсів, відповідно витрати – особливо під пікові короткочасні навантаження – можуть бути нижчі, у порівнянні з традиційними моделями придбання обладнання.

• Висока швидкість обробки даних за умови стабільного інтернету
  Саме тому варто обирати сервіси з майданчиками, розташованими недалеко від вас. Для українського бізнесу – це захід країни, Європа.

• Незалежність від місцезнаходження
  Віддалену роботу команди, великого бізнесу можна налагодити з будь-якої точки світу.

• Гнучкість послуги
  Не треба «заморожувати» гроші у покупку додаткового обладнання. За потреби додаткові ресурси можна орендувати буквально протягом дня. А при вивільненні ресурсів можна одразу ж відмовитись від їх оренди.

• Заощадження на придбанні програмного забезпечення
  У варіанті SaaS (програмне забезпечення як послуга) весь необхідний софт надається «під ключ». І мова не тільки про ліцензії – платформи SaaS також значно знижують складність та вартість з розгортання, адміністрування та подальшої підтримки.
• Можливість сконцентруватись на вашому бізнесі
  Це, мабуть, найбільша перевага хмарних сервісів. Чим більший ступінь віртуалізації з хмарним провайдером, тим більше рутинної, але обов’язкової  роботи він бере на себе. Це дозволяє бізнесу концентруватись на розвитку, побудові саме того, на чому він заробляє гроші.

Недоліки

• Залежність від інтернету та каналів зв’язку
  Наявність стабільного Інтернет-з’єднання чи робочого виділеного каналу зв’язку – питання №1.
• Вартість
  За підсумками тривалого проміжку часу (3-5-7 років) витрати по моделі «оренда ресурсів» можуть бути більшими, ніж по моделі «капітальні інвестиції». Також позапланове збільшення використання ресурсів може суттєво підвищити вартість користування. Тому, як і для будь-якого нового проєкту, спочатку варто прорахувати оціночну вартість на кілька років (так звану Total Cost of Ownership), виходячи з планів та потреб вашого бізнесу.

• Законодавчі обмеження

  Хмарні провайдери, особливо іноземні, можуть знаходитись в іншій юрисдикції. І тут можна зіткнутись з низкою ризиків. Починаючи від введення санкцій чи обмежень з боку інших держав, та завершуючи регуляторними обмеженнями. Наприклад, донедавна державні органи України не мали права розташовувати свої інформаційні системи за кордоном. Ця заборона тимчасово знята лише на період воєнного стану та 6 місяців після його офіційного  завершення.

Питання безпеки

Що стосується питань безпеки даних, вчасних оновлень та т.і., що подають іноді як недоліки чи ризики хмарних сервісів, слід звернути увагу на політику розподіленої відповідальності між Замовником і Провайдером, щоб зняти ці питання, або, принаймні, зафіксувати зони відповідальності.

Дуже наглядно цей розподіл демонструє схема передачі ризику на прикладі хмарних провайдерів від Microsoft.

Як бачимо, для варіанту On premise, коли програмне забезпечення встановлюється та працює на серверах організації, яка використовує це ПЗ та виконує з ним весь цикл робіт – вся відповідальність і ризики залишаються на боці компанії.

По мірі переміщення в хмари – від IaaS (Інтеграція як послуга) до SaaS (програмне забезпечення як послуга) все більше функцій і відповідальності бере на себе Провайдер Хмар.

Як вибрати хмарне рішення?

На це питання не існує універсальної відповіді для всіх. Завжди є якесь стратегічне завдання, яке вирішує бізнес і від якого слід відштовхуватись, розглядаючи варіанти.

Починати варто саме зі стратегічного рівня, відповідаючи на питання: як «хмари» допоможуть зростанню бізнеса? Чого ми хочемо досягти і навіщо? Які можливості з’являться при перенесенні у хмари та які постануть перепони і т.і.

Далі поступово переміщуємося до оперативного рівня: скільки і чи готові ви платити за те, щоб перекласти на Провайдера хмар турботу про належне обладнання та підтримку функціонування сховища тощо. І насамкінець звертаємось до технічних питань та ціноутворення, наприклад, прораховуючи вартість послуг на сайті провайдера.

Підтримуємо надійне функціонування ваших інформаційних активів та залишаємося в кібербезпеці.