Brave1 активізує розробку наземних роботизованих комплексів

Дискусія на Defense Tech Innovations Forum 2025 висвітлила ключові аспекти розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) в Україні, а також наголосила на необхідності міжнародної співпраці для прискорення цього процесу.

Нагадаємо, кластер підтримки defense tech розробок Brave1 з 2023 року активно розвиває напрям НРК, які евакуйовують поранених, перевозять вантажі та допомагають бійцям у бойових операціях.

На полі вже працюють підрозділи, які використовують роботів, а у грудні 2024 року бригада Хартія провела першу повністю безпілотну наступальну операцію, де роботизований підрозділ атакував російські позиції.

Основні напрямки розвитку НРК

У дискусії взяли участь представники Сил безпеки та оборони, українські розробники та міжнародні експерти: заступник Головнокомандувача Збройних Сил України бригадний генерал Андрій Лебеденко, заступник міністра оборони капітан Валерій Чуркін, співзасновник і CEO Advanced Navigation Кріс Шоу, засновник та CEO Swarmer Сергій Купрієнко, заступник гендиректора Kvertus Олексій Чернюк та керівник досліджень у сфері оборони й безпеки RAND Europe Джейкоб Паракілас.

Фахівці звертають увагу на такі проблеми у розвитку НРК:

• Необхідність систем навігації, стійких до РЕБ.
• Розробка систем донаведення для автономного ураження цілей.
• Збільшення часу роботи без підзарядки.
• Захист від атак БпЛА.

«Маємо перевагу над росіянами у повітрі з точки зору БпЛА. Що стосується наземних тактичних дій, де ведуться найзапекліші бої й найтяжче нашим воїнам  – потрібно ще працювати над підвищенням рівня автономності роботизованих систем. Для цього необхідні системи навігації, що працюють під дією РЕБ, системи донаведення для автономного ураження, можливість працювати тривалий час без підзарядки, а також захист від атак БпЛА», – зазначив Андрій Лебеденко.

Уніфікація систем РЕБ

У той же час розробники мають працювати над уніфікацією систем РЕБ. Потрібне:

• Створення єдиної екосистеми ситуаційної обізнаності, радіоелектронної розвідки та боротьби.
• Централізоване управління системою.

«Ми маємо “зоопарк” РЕБ, що працює на різних частотах і може глушити як чужі, так і свої безпілотники. Потрібно будувати єдину екосистему ситуаційної обізнаності, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що буде керуватися з одного центру», – сказав Олексій Чернюк.

Потреби України

Україна потребує фінансової та матеріально-технічної допомоги:

• GPU-кластери, 3D-принтери, станки.
• Вивчення досвіду DARPA та інших схожих проєктів.
• Обмін досвідом та залучення іноземних інвестицій.

«Україна має найкращі розумові ресурси для створення сучасних оборонних технологій. Наше завдання – побудувати базу, яка допоможе перетворювати ідеї на ефективні технологічні розробки. Від партнерів нам потрібна, зокрема, фінансова та матеріально-технічна допомога – GPU-кластери, 3D-принтери, станки. Ми також вивчаємо досвід DARPA та інших схожих проєктів для підвищення ефективності R&D та інновацій», – зазначив Валерій Чуркін.

Потенціал та вдосконалення технологій

У той же час українські реалії застосування сучасних розробок у ході війни дозволяють прискорювати процеси:

• Швидке вдосконалення технологій на основі зворотного зв’язку від військових.
• Гнучкість і адаптивність до мінливих умов бою.

«Найбільша українська інновація – не технології самі по собі, а надшвидкий життєвий цикл продукту, де виробники постійно вдосконалюють свої вироби на основі інформації від військових. Це дуже відрізняється від співпраці з оборонним сектором в інших країнах. Українські клієнти замовляють нам оновлення кожні 3 місяці, тоді як в Америці купують технології на 10 років», – вважає Кріс Шоу.

«Наразі на полі бою ще не має рішень рою дронів, де дрони об’єднуються в розумні мережі на базі ШІ. Перепони до цього – технічна складова, і страх людей довірити спусковий гачок машині. Тим, хто боїться “повстання машин” хотів би сказати – ми не настільки близько до цього. Давайте спочатку виграємо війну», – додає Сергій Купрієнко.