Антарктичне протистояння з Китаєм і Росією триває

Росія та Китай знову заблокували створення морських охоронюваних районів (МОР) у Південному океані, які потрібні для захисту вразливої екосистеми Антарктики.

Це відбулося під час 43-ї сесії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР), що тривала минулого тижня в м. Гобарт (Тасманія, Австралія).

Останні два роки Україна головувала в Комісії, й одним з наших пріоритетів було створення нових морських охоронюваних районів.

Лише два МОР

Нині в Південному океані є лише 2 МОР:

1. На шельфі Південних Оркнейських островів, створений 2009 року;
2. У морі Росса, створений 2016 року. Наразі це найбільший у Світовому океані МОР (площею понад 400 тис. кв. км).

Після 2016 року в Антарктиці не вдалося створити жодного нового МОР, хоча уже тривалий час на обговорення Комісії постійно виносять проєкти трьох великих районів. Зокрема, в Східній Антарктиці, в морі Ведделла та в районі Антарктичного півострова.

До перших двох МОР Україна долучилась як співініціатор. Третій був запропонований Чилі та Аргентиною, а Україна ініціювала створення в ньому нових контрольних ділянок для додаткового моніторингу.

Проте Китай та рф традиційно заблокували створення нових МОР. Ці дві країни вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних МОР.

Вилов криля

Більше того, через позицію згаданих країн вперше за останні 15 років не вдалося домовитися про використання загального узгодженого ККАМЛР ліміту вилову антарктичного крилю (620 тис. тонн) в одному з районів Південного океану.

Такі ліміти потрібні, щоб на окремих високопродуктивних морських ділянках, які відіграють значну роль у забезпеченні живлення морських ссавців та птахів, не виловлювали надмірну кількість крилю.

Тому, на жаль, через споживацьку позицію рф і Китаю може постраждати вразлива морська екосистема Південного океану.

Гарні новини

Водночас маємо кілька гарних новин за підсумками сесії:

• український фахівець Віктор Подгорний, який працював науковим спостерігачем на промислі антарктичного крилю, отримав II премію від Асоціації відповідального промислу антарктичного крилю за особистий внесок у збір первинних науково-промислових даних для ККАМЛР;
• українське судно “Marigolds” отримало відзнаку Асоціації відповідального промислу іклачів за високий рівень реєстрації повернення міток іклачів (у районах промислу мічення цього виду риби – основний спосіб оцінити її запас).

Своєю чергою НАНЦ з науковцями інших країн-членів Комісії продовжує брати участь у програмі ККАМЛР з екосистемного моніторингу. У ній оцінюють запас антарктичного крилю за станом популяцій пінгвінів, адже це їхня основна їжа.