22% державних сайтів доступні для людей з інвалідністю

0
914 views
22% державних сайтів доступні для людей з інвалідністю

У 2023 році 22% проаналізованих сайтів органів влади мають достатній та високий рівень доступності для людей із інвалідністю. Порівняно із 2021 роком цей показник зріс на 9%. Про це свідчать результати щорічного дослідження 100 держсайтів.

Результати дослідження

Тож у 2023 році:

  • 4% мають високий рівень базової доступності — на 1% більше, ніж у 2022 році;
  • 18% — достатній рівень — на 1% більше, ніж у 2022 році та на 6%, ніж у 2021;
  • 51% — середній — на 2% менше, ніж у 2022 році;
  • 27% — низький рівень — так само, як і в 2022 і на 12% менше, ніж у 2021.

«Для Мінцифри важливо, щоб всі громадяни могли користуватися цифровими інструментами, які ми створюємо. Саме тому протягом декількох років за підтримки партнерів працюємо над тим, щоб стимулювати підвищення вебдоступності в Україні та держсекторі зокрема», — каже заступниця директора департаменту з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Валерія Ткач.

На її думку, цьогорічні результати дослідження свідчать, що рішення Мінцифри поступово дають результати. Втім, є значний потенціал для розвитку, тому команда продовжує роботу, щоб усі державні онлайн-ресурси у країні стали доступними для всіх громадян.

22% державних сайтів доступні для людей з інвалідністю

Лідери серед  ресурсів

Високий рівень доступності мають портал Дія.Безбар’єрність, сайти Вінницької, Львівської та Харківської обласних державних адміністрацій. Найбільший прогрес у підвищенні базової доступності за рік продемонстрували сайти Вінницької, Львівської, Полтавської та Волинської обласних державних адміністрацій, Міністерства економіки України та Електронного кабінету особи з інвалідністю.

«Щоб зробити цифровий продукт вебдоступним, не потрібні складні маніпуляції та багато зусиль. Часто достатньо, щоб розробники врахували і внесли незначні зміни, як-от зробили більш контрастним колір шрифта чи додали альтернативний опис фотографій на сайті», — додає консультант із питань цифрової доступності Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні та автор дослідження Дмитро Попов.

За його словами, це не вимагає багато часу чи коштів, а радше обізнаності власників сайтів щодо вебдоступності і розуміння важливості її забезпечення. Проте значно простіше врахувати вимоги вебдоступності на етапі розробки продукту, аніж виправляти вже наявні помилки

Найпоширеніші помилки сайтів

Цьогорічний аналіз показав, що найбільш поширеними на держсайтах є такі помилки:

  • відсутність механізму для швидкого переходу до основного вмісту;
  • низька контрастність тексту;
  • відсутність видимого індикатора фокусу при навігації за допомогою клавіатури;
  • відсутність тексту для гіперпосилань;
  • наявність помилок у коді сторінки.

У 2023 році держсайти покращили виконання двох вимог вебдоступності щодо наявності текстових міток для полів форм та всіх кнопок. Загалом 23 сайти підвищили показник базової доступності за рік. Порівняно за 2 роки більшість сайтів покращили позиції за всіма критеріями оцінки.

Навчання державних службовців

Дослідження показало позитивний зв’язок: найбільше підвищили доступність сайти тих органів влади, чиї представники проходили спеціалізовані навчання.

«Поширення знань про вебдоступність та навчання державних службовців — один із напрямів спільної роботи щодо просування цифрової доступності в Україні, за яким UNDP за фінансування Швеції тісно працює з урядом протягом тривалого часу», — зазначає керівник «Проєкту підтримки Дія» UNDP в Україні Володимир Брусіловський.

Лише за останні три роки близько 800 публічних службовців із національних та регіональних рівнів влади завершили спеціалізовані тренінги. Експерт вважає, що важливо продовжувати і масштабувати ці зусилля, щоб ще більше людей знали, як застосовувати вебдоступність на практиці і тим самим дедалі більше вебдпродуктів ставали доступними.

Нагадаємо, в Україні діє державний стандарт із вебдоступності. З липня 2023 року він став обов’язковим для виконання органами виконавчої влади.

Дослідження реалізували UNDP в Україні за фінансування Уряду Японії в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України в межах «Проєкту підтримки Дія» за підтримки Уряду Швеції.