Латвійський інтегратор допомагає Україні та будує смарт-сіті

Латвійська компанія Tet добре відома на ІТ-ринку України. Ми неодноразово писали про плідну, взаємовигідну співпрацю балтійських колег з українськими айтішниками.

І ось черговий візит в Україну топ-менеджерів компанії.

Незважаючи на щільний робочий графік відрядження, голова правління Tet Улдіс Татарчук і директор з розвитку бізнесу ЦОД Маріс Сперга знайшли час і люб’язно погодилися дати ексклюзивне інтерв’ю для читачів інтернет-порталу HiTech Expert.

Ми з Марісом знаємо один одного вже далеко не перший рік, тож наша бесіда була щирою та відкритою. У.Татарчук злегка затримувався, тому ми вирішили не втрачати дорогоцінний час. Отже…

– Я, як і раніше, директор із розвитку Центрів обробки даних компанії Tet (Латвія) Маріс Сперга, – посміхаючись, заявив мій співрозмовник.

Tet Cloud та три ЦОДи

– І яка мета нинішнього візиту в Україну?

По-перше, ми хочемо зустрітися з нашими замовниками, з якими будемо обговорювати заходи щодо їх подальшої підтримки, з’ясувати, які є труднощі, які складнощі. По-друге, у нас є нові проєкти, над якими ми працюємо. А третє – ми всіляко намагаємося допомогти українцям, ми привезли гуманітарну допомогу. Нагадаю, що, коли почалася війна, всі дрони, які були в наших магазинах, а це десь чотири сотні, ми одразу викупили і послали в Україну. А ще прилади нічного бачення та інше.

Маріс згадує про свій найважчий і найтриваліший робочий день – безперервно пропрацював понад добу – 25 годин!

Так, о 5-38 ранку підняли мене і понад добу я відпрацював на одному диханні. Було дуже-дуже багато роботи з міграції, хлопці працювали і вчилися одночасно. Що мене здивувало, хлопці працювали дуже згуртовано, по 14 годин. Готували потужності для резервування, бекапи робили. Усе з того, що було. Були й нові рішення. Ми називали це – проєкт “Франкенштейн”. Ми старі сервери збирали, переставляли картки, диски. Ми навчилися багато чому – ситуація змусила.

Потім ми давали свої ресурси на 3-6 місяців безоплатно практично всім українським колегам, які до нас зверталися, не втрачали старих клієнтів і набували нових, незважаючи на такий важкий час. Одночасно ми вчилися жити і працювати в екстремальній ситуації.

Так, якщо в нас Tet Cloud був в одному ЦОДі, то зараз він “живе” у трьох ЦОДах (два на відстані 15 км у Латвії та один у Копенгагені (Данія)). Ми традиційно приділяємо особливу увагу надійному збереженню наших даних, та й замовники вимагають географічної резервації. Ми навчилися це робити дуже швидко.

Паралельно ми думаємо про нові продукти, щоб іти далі. Що ж стосується ЦОДів, то є нові проєкти по телебаченню. Ми створюємо нову платформу. Уже створили “латвійський Netflix” – це Tet+, своєрідне персональне ТБ для кожного з урахуванням особистих уподобань. Люди самі формують телевізійний продукт, який хочуть дивитися.

Хоча цей рік, безумовно, був важким, але результати будуть хорошими, – упевнений М. Сперга. – Так, якусь частину бізнесу ми втратили. Так, протягом трьох тижнів ми відключили весь російський бізнес. Це було важке рішення для менеджменту, оскільки це була хороша стаття доходів нашої компанії, але ми відмовилися, і відключили вже в березні, хоча наш парламент ухвалив офіційне рішення визнати Росію країною-терористом лише в травні.

Вивільнені сервери були відразу ж використані для бекапів українських компаній.

Маріс вважає, що й надалі використовуватиметься ЦОД у Копенгагені, оскільки українські замовники хочуть зберігати свої дані “подалі”. “Ми побудували шостий ЦОД і вже замислюємося про будівництво сьомого, плануємо” – зауважує Маріс.

Якщо подивитися оборот нашої компанії за ЦОДами, то 30% становить латвійський бізнес, від цих 30% наша ринкова частка в Латвії 42%. А експорт становить 70%, причому 60% його – це Україна. Це великі цифри, але ми працюємо над їхнім збільшенням. Ми працюємо і розвиваємося.

Зелений бізнес

– А які основні тенденції вашого розвитку?

У нас дуже багато викликів від Євросоюзу, який вимагає, щоб бізнес максимально “позеленів”. Тож основна тенденція зараз – це регулювання з боку Євросоюзу в бік “зеленості” бізнесу. Річ у тім, що до 2030 року всі дата-центри в Євросоюзі мають бути “зеленими”. Треба думати про клімат і навколишнє середовище, щоб мінімізувати шкоду природі та суспільству. Ось уже з листопада компанія переходить на “зелене” синтетичне пальне, яке закуповуватиметься у Фінляндії.

Розпочато торгівлю сонячними батареями для юридичних і фізичних осіб. Серйозну увагу Tet звертає на відновлювану енергетику. Дуже цікавиться, бо це перспективний напрямок бізнесу загалом.

Ще один напрямок – це як ефективніше інвестувати в ЦОДи. Наскільки ефективний коефіцієнт POE.

На це треба звертати особливу увагу, оскільки електроенергія в Європі дуже дорога. Якщо раніше 1 мегават/год коштував 40 євро, то минулого року були піки, коли ця величина підскакувала до 500-600-700 євро.

Тому багато хто став вимушено переходити на сонячну енергію. Маріс був серед таких.

Що стосується ЦОДівського бізнесу, то більше половини витратної частини – це електроенергія.

На цьому ми теж намагаємося успішно інвестувати.

Зараз особлива увага приділяється сarbon-free виробництвам. Однак головний тренд – це все-таки “зеленість”. Шукають більш “зелених” партнерів, а не дешевих.

У ЦОДах є три основні завдання. Перше – це отримувати енергію або “розумно” виробляти самим, що ідеально. Розумно витратити. Розумно віддавати на переробку. Наприклад, сьомий наш ЦОД (недалеко від Риги) буде розумно використовувати тепловіддачу від своєї роботи, співпрацюючи з комунальними компаніями, які обігріватимуть житло людей.

Зараз змінюється ідеологія екосистеми загалом. Якщо раніше ЦОД будували, де була оптика й електроенергія, то зараз уже звертають увагу і на використання супутніх ресурсів. Народжується новий тип екосистеми. До 2030 року всі ЦОДи мають стати “зеленими”, адже зараз ЦОДи стали своєрідними “фабриками” 21 століття, які споживають дуже багато електроенергії. Наприклад, Амстердам, Лондон споживають до 8% міської електроенергії. Це досить серйозно. ЦОДи – дуже великі споживачі електрики. Їх треба робити “зеленішими” вже сьогодні.

На ринку електроенергії частка Tet десь 10%, здебільшого, для пересічних споживачів. Tet почав продаж сонячних батарей і для юридичних осіб, і для “фізиків”. Розглядаємо можливість і власного виробництва.

Маріс Сперга повідомив приємну новину для українських клієнтів: відбулося оновлення серверного парку на платформі Tet Cloud, наразі використовуються нові сервери, а частину старих передали університетам у Ризі. “Ось, хлопці, тренуйтеся, вчіться ІТ!” Ми нічого не викидаємо, а максимально використовуємо.

Загалом споживання електрики “зеленіє”.

Маріс дохідливо на своєму смартфоні пояснює, демонструючи на екрані, рівень домашнього споживання електроенергії в режимі реального часу. Він оперативно встановив сонячні панелі у себе вдома, і цьогоріч уже виробив 5600 кВт/год, Дім споживає, в середньому, 300-320 кВт/год, що надто йде “в загальний котел”, громадську мережу, звідки можна за потреби видобувати електрику, якої бракує, з оплатою тільки за доставку. Термін служби панелей – 20 років, а окупляться вони за 6-7 років. “Я підрахував, що за рік вони виробляють близько 7000 кВт/год, – каже Маріс. – Однак держава контролює споживання і перешкоджає перепродажу і спекуляціям, обнуляючи в березні неспожиту енергію, якщо повністю не використана своя квота. Діє принцип: “Бери стільки, скільки тобі потрібно, але не більше того”.

Європа зараз стурбована не так продажами енергії, як тим, щоб домогосподарства забезпечували свої реальні потреби в електриці. Крім того, існує система субсидій (до 30-35% погашення витрат).

Маріс наводить приклад своїх приятелів, яким торік опалення великого будинку сонячною енергією обійшлося всього в 40 євро/міс.

“Ця сфера у нас розвивається досить добре”, – каже мій співрозмовник.

Компанія Tet також задумалася над серйозним використанням сонячної енергетики для роботи ЦОДів.

Штучний інтелект та object storage

– Зараз усі, кому не ліньки, кинулися освоювати штучний інтелект. Як у вас йдуть справи зі ШІ?

– Компанія робить наголос на використання штучного інтелекту насамперед у сфері телебачення, вважаючи цей бізнес-сегмент пріоритетним і найбільш прибутковим. Переважно це досить ретельний аналітичний моніторинг аудиторії та програм, які дивляться користувачі, потім ці результати розходяться як гарячі пиріжки у рекламодавців. Це дає їм змогу працювати на перспективу з довготривалими і достовірними прогнозами.

Для цього дані закачуються в так зване “озеро даних” (data lake), після чого настає черга інженерів компанії, які розробляють потрібні алгоритми для обчислень.

Ще одна нова “фішка” – це object storage, що характеризується надзвичайною гнучкістю. Так, сам замовник вирішує, який йому ЦОД використовувати. Якщо раніше в хмарі були тільки ресурси, то зараз ми підключили DRS (Disaster Recovery site) з можливістю робити віддалені копії.

Наприклад, у вас є ресурси в хмарі, ви можете робити віддалено копії для ЦОД у Копенгагені. Замовник сам визначає, де має “жити” його віртуальна машина. При цьому вся тарифікація, білінг здійснюється автоматично, без участі людини. Можна дозамовити ресурси на певний час або навпаки, відмовитися від надмірного використання, оплачуючи лише реально понесені витрати.

Спостерігається перехід від приватної хмари до гібридних. При збереженні гнучкості їх використання, здатності змінювати, пристосовуючись до потреб клієнтів. Зростає довіра замовників до хмар. Практично вже ніхто не ставить питання: “А чи не небезпечно зберігати дані в хмарі?” Зараз основне питання – це цінова політика.

– Треба визнати, що зараз прибуток основних гравців на світовому ринку падає, аж до від’ємних величин приросту. Це викликано насамперед жорстким пресингом США з Китаєм і тим, що Європа почала захищати свої дані, дані громадян Євросоюзу. Така політика отримала назву “суверенних хмар”. Іншими словами, якщо ти – громадянин ЄС, то маєш тримати свої дані у своїй країні або в країнах Євросоюзу, а не десь “там”, у незрозумілому місці. Це призводить до розвитку локальних гравців. Таким чином, змінюється ідеологія. Ну, і звичайно, війна України з Росією вплинула на нинішню ситуацію, породивши нові тенденції. І різко застопорився приріст у Google, AWS, Azure (всього 10-12%), хоча раніше було мінімум 40%.

Змінюється ідеологія цієї сфери з приходом ШІ, 5G, Інтернету речей. Зараз на порядок денний постало питання швидкості, мінімізації затримки, рахунок йде на мілісекунди: треба бути ближче до кінцевих пристроїв. А невеликі гравці якраз і знаходяться ближче. Хоча і “великі хлопці” докладають певних зусиль. Ось і Microsoft вже у Фінляндії намагається закрити якісь питання. Але все одно на сцену виходять нішеві гравці, а “велика четвірка” (85% світового ринку) поступається їм шматок свого пирога.

Наша конкурентна перевага – кастомізація, персоналізація і максимально повне задоволення потреб замовників, яким не потрібно 1000 продуктів і величезне портфоліо великих гравців. Їм потрібно 10-15, і тут важлива наша ніша, що ми розвиваємо такий напрямок і не розпорошуємося на всіх, а замовник платить тільки за те, що йому реально потрібно. Тому наші рішення дешевші і приваблюють клієнтів. З великих гравців зараз уже VMware почала пильно вивчати потреби ритейлу і враховувати у своїй роботі.

Тим часом Tet, наприклад, розробив шаблони для створення інтернет-магазинів усього за 9 хвилин (!). Ритейл дуже зацікавила подібна наша пропозиція. Це рішення “під ключ”, усе робить платформа автоматично, замовнику залишається тільки закачувати свої товари, наповнювати його. У нас є вже стандартні “шаблончики” для малих бізнесів, наприклад, продажу меду. Треба бути гнучкими, flexible, інакше не виживеш. Тут для нас є дуже яскравий приклад – ваша Дія. Ви за 6 тижнів робите те, що в Європі роблять за півроку!

Нам треба зрозуміти, що треба і швидко зробити це. Ось наша перевага! Ще контейнеризація. Відходить епоха слайдерів, віртуальні машини, “контейнери” даних, готові блоки, які збираються автоматично в готове рішення. Наші програми створюють все вже без участі замовника, а якщо бізнес зростає, то і масштабування проводиться автоматично, програмними засобами віртуально-віддалено.

У принципі, так і робимо наш бізнес.

Смарт-освітлення

Тут до нашої бесіди приєднався Улдіс Татарчук (до речі, вельми “волинське” прізвище, чи не так?), голова правління компанії Tet.

Не можу не запитати про “гарячий” проект компанії – смарт-освітлення ризьких вулиць.

– Ми побудували три вулиці в Ризі, десь на 500 м кожна в рамках пілот-проєкту, щоб подивитися, як це працює.

Якщо коротко, то система така, наприклад, їде машина і дві лампи спалахують попереду і одна позаду. Система впізнає навіть одиночного велосипедиста. При цьому вмикається система відеоаналізу, детекторів, ІЧ-датчиків, що працює і вмикає-вимикає електрику на шляху прямування.

Ми реально показали, що восени в Ризі за три місяці було зекономлено 77% електроенергії порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Це розглядається як нова галузь перспективного бізнесу, зокрема і з експортною складовою. Smart cities! Проєкт розвивається. Наприклад, ми вже додаємо сенсори, які вимірюють якість повітря, вміст двоокису вуглецю. Це в районі порту. Додаємо сенсори, які вимірюють гучність звуку, замір шумів у місті. Як на це впливає автотранспорт, концерти. Якщо розумно розмістити датчики і накопичити достатню базу даних, можна потім проводити їхній аналіз, на основі якого можна виробляти відповідні рекомендації для міської влади.

Ми виступаємо, як інтегратор, беремо різні датчики, але software розробив наш партнер. Чому ми взялися за цей проєкт? Тому що у нас є досвід, як взяти 9 технологій і навчити їх працювати разом. При цьому ми використовуємо наш багаторічний досвід передачі даних у поєднанні з новими технологіями, наприклад, GPON, оптоволокно, radio links, мобільний зв’язок (4G, 5G). Це можна порівняти з оркестром, яким потрібно вміло керувати. Щоб усе добре працювало, збиралися дані, зберігалися в безпечному місці, хто має доступ і хто знає, що відбувається в місті.

Доступ до ЦОД

Торкнувшись теми доступу, я кажу, що був вражений, дізнавшись, що лише 18 співробітників компанії мають доступ до приміщення ЦОД. Ще більше я був вражений, коли мої співрозмовники зізналися, що у них самих немає доступу до ЦОД.

“Я як виконавчий директор компанії, – каже Улдіс, – не маю такого доступу туди, куди мені не треба. З цим у нас дуже суворо. У нас є спеціальна кімната для клієнтів, куди вони можуть прийти, коли приїжджають, але в сам дата-центр вони пройти не можуть. Можна скористатися відеозв’язком, подивитись на своє обладнання, попрацювати з ним із цієї кімнати, втім це ж можна зробити і з Києва, і з будь-якої іншої точки світу. Однак є обладнання, до якого є тільки фізичний доступ”.

Загалом про компанію. Наша компанія історично схожа на Укртелеком, але зовсім не схожа за показниками. Ми торгуємо електрикою, у нас є своя медіа-частина, ми виробляємо самі три телевізійні канали, робимо фільми, серіали. Один із серіалів ми зробили зі студією з України. Ми розробляємо різні нові ідеї. Наприклад, рішення Software-as-a-Service. Ми можемо надати послугу на всій планеті Земля з відеодистрибуції. У цьому ми бачимо наше майбутнє, бо щоб рости і розвиватися, треба мати компетенції, технології та досвід роботи з технологіями. Наприклад, весь Fashion TV працює на наших технологіях.

Ми дивимося на ринок України, як на дуже перспективний, те саме можу сказати про Європу, але в нас був інтерес і до Австралії, де їм сподобалося наше рішення Video Content Distribution. Єдина проблема – це різні часові пояси.

Допомога Україні

– Яка ваша оцінка місця компанії на ринку України?

На жаль, зараз важко визначити місце компанії на ринку України (три роки тому Tet був №4 на нашому ринку – А.Л.), але зараз дослідження не проводяться, бо у вашої країни інші пріоритети. Ми допомагаємо як можемо, надали рішення з хмар, дали 100% дискаунт своїм клієнтам, коли почалася війна. Ця пропозиція досі працює – на нашому сайті www.tetcloud.com можна оформити тестовий безкоштовний доступ на 3 місяці до віртуальних ресурсів хмарної платформи Tet Cloud для компаній, що зареєстровані та працюють в Україні.

Ми бачимо, як важливо для України, щоб економіка теж працювала, щось вироблялося, щось робилося і компанії могли продовжувати своє існування. Ми бачимо, також, що подекуди навіть розвиток іде! Це зайняло трохи більше 9 місяців, і зараз, ми бачимо, що наші клієнти повернулися і здатні працювати, оплачувати рахунки і продовжувати бізнес, чому ми дуже раді. Для нас бізнес в Україні це не big profit in very short time, Ми бачимо потенціал у Майбутньому. Великий розвиток. Ми віримо, що ви переможете.

– До речі, ви застосовуєте розробки наших айтішників у своєму бізнесі?

– Наразі ні, але ми надаємо посильну допомогу в працевлаштуванні українських біженців, рекомендуємо їм агентства з працевлаштування, з пошуку житла. Наскільки я знаю, у нас було дуже багато бригад українських будівельників, які працювали в нашій дочірній компанії з будівництва, а будуємо ми на 50 млн євро, зокрема, в Німеччині вони працювали. Але 25 лютого вони всі поїхали додому. Тож ми сподіваємося, що колись ця система відновиться, тому що один з аспектів війни, який впливає на всю Європу, – це величезний дефіцит працівників, особливо в будівництві, ІТ, інших галузях.

Дія та інші проекти

– Можливо, вас щось зацікавило в Україні?

– Нас зацікавила Дія. (Ще ми дивимося на таке рішення, як Kyiv Digital). Ми бачимо, що вона дуже добре зроблена, з великою перспективою. З дуже хорошою функціональністю. Ми думаємо, як брати той досвід з України, який ви маєте. До речі, вельми перспективним був би обмін досвідом у сфері кібербезпеки, в якій ми теж досягли певних успіхів. У нас є практичний досвід захисту, наприклад, парламенту. Як би нам обмінятися цим досвідом і зробити взаємовигідні проєкти в цій галузі? Ми вже запропонували нашим українським партнерам брати участь і в європейських проєктах.

Є така програма “Горизонт Європа”, наприклад, у якій Україна могла б теж брати участь. Ми зацікавлені разом розробляти рішення з іншими країнами Європи, включно з Україною вже сьогодні, щоб розробити рішення, які захищають мережі. У нас є досвід будівництва оптичних мереж, підключення клієнтів. Десь ми бачимо корисний досвід в українських партнерів.

Улдіс показує софт, завдяки якому він бачить усі свої витрати на електроенергію. “Я бачу, скільки я витрачаю щодня, я бачу параметри лічильника, бачу актуальні ціни, я бачу свої всі послуги. На електрику, на відеоконтент, бачу свій ТВ-пакет, який я купую, можу вносити віддалено корективи. Якщо я у відпустці, можу призупиняти послугу на час. Можна подивитися всі рахунки, звернутися до служби підтримки, за наявності будь-якої технічної проблеми”, – пояснює мій співрозмовник.

Нас цікавлять проєкти voice to text, text to voice. Удосконалюємо використання ШІ. Цього року в нас буде команда фахівців, хто займатиметься специфічними завданнями пошуку рішень, які найбільше підходять нашому бізнесу. Будемо це використовувати і для себе, і ефективно продавати своїм клієнтам. Ми самі для себе дуже великий споживач послуг дата-центрів. У нас великі дані, є “озеро даних”, ми займаємося аналізом, прогнозуванням, дивимося, який відеоконтент найпопулярніший у Латвії, який ми можемо запропонувати своїм клієнтам. Кому щось нагадати, кому щось запропонувати. Щось порекомендувати.

Усе робить автоматика. Ще п’ять років тому в нас працювало майже три тисячі працівників, зараз ми робимо те ж саме і більше, але використовуючи розумніше, меншу кількість людей. Ми максимально використовуємо автоматику, машинне навчання, заводимо логістику в смартфон, де все як на долоні для клієнта. Зараз модно говорити про цифрову трансформацію. Але це в реальності не технологічний процес, а процес зміни бізнесу. Наприклад, купуючи телевізор у нашому е-магазині, наші працівники ні до чого не торкаються руками. Дуже важливий зворотний зв’язок, ми постійно тримаємо клієнта в курсі справи, тим самим завойовуючи його довіру.

У майбутньому компанія буде інтегратором, який вироблятиме ту частину загальної інтеграції, в якій у нас більше компетенції.

Videosher та в’язниця

– Зараз ми бачимо дуже велику перспективу в Software-as-a-Service. Наприклад, це Videosher – наша нова розробка.

Взаємовідносини з державою? Ми працюємо повністю як приватна компанія, в якій є акціонер – держава, яка має свою частку. Ми нерідко сперечаємося, дискутуємо з державою, але для цього в нас є Конфедерація роботодавців і ми маємо там свій голос, тому йдемо розмовляти не як Tet, а як бізнес-ком’юніті. Наприклад, говоримо, що в нас не конкурентоспроможні податки на робочу силу. Пропонуємо, що щось треба змінювати для того, щоб ми були більш спроможні розвивати економіку країни, бо на економіці країни базується все: і освіта, і охорона здоров’я, наука тощо, бо податки, які є в нас, не є конкурентоспроможними. а вони як пальне, паливо для всієї державної системи, для всього суспільства.

Політики щоразу думають, як перерозподілити бюджет країни (8 млрд євро), ми ж говоримо, що треба думати, як рости, щоб ми могли заплатити 10 млрд. Або 12, або 14 млрд. Як стати конкурентоспроможними на глобальному ринку. Як ми можемо бути активними в Україні, Литві, Німеччині. Нас приваблює ринок України, тому що він великий.

Улдіс вірить у те, що продукти на кшталт Videosher конкурентоспроможні і можуть використовуватися в країнах всієї планети Земля. Ми серйозно думаємо про будівельний бізнес.

– Зараз ми будуємо в Латвії… в’язницю. За контрактом build and design. Ми самі розробляємо проєкт, погоджуємо з Міністерством юстиції, фахівцями виправних закладів. Ми відповідаємо за весь проєкт, починаючи з дизайну і закінчуючи останнім ключем і ґратами в камери.

– Тоді цілком можна говорити про бізнес-імперію Tet?

– Ні, ми просто група компаній, які добре працюють разом. Звісно, є частина синергії, але синергії в нас більше, наприклад, із медіа-бізнесом, ніж із будівництвом.

Перспективи

“У цій поїздці ми будемо не тільки в Києві, але їдемо і далі, Львів, Чернівці. Ми і Севастополь хочемо підключити, але пізніше” – посміхається Улдіс.

– Кібербезпека. Боремося і вчимося щодня. Ми, наприклад, забезпечуємо кібербезпеку парламенту Латвії. Ми знали, що в день, коли парламент голосував за визнання Росії терористичною державою, “погані люди” будуть атакувати. Атаки відбуваються щодня. Ми – критична інфраструктура держави і відповідаємо за всі мережі в цілому.

Є речі, яких ми повинні вчитися у вас, особливо в практичному плані.

Сьогодні в нас перший раз у житті був досвід повітряної тривоги. І ми задумалися про розробку подібної системи оповіщення, як у вас, у Латвії. Про всяк випадок.

Треба робити адаптацію вашого досвіду на ситуацію в Латвії.

Ми бачимо, що українська економіка не тільки існує, а й робить цікаві проєкти. Ми бачимо великий потенціал, але щоб зрозуміти і вирішити, як краще працювати, нам було важливо самим приїхати. Не послати когось – “поїдь, подивись”. Нам було важливо самим потрапити сюди. На рівні керівництва приїхати, поговорити з людьми, як наші клієнти, як держава бачить, муніципальна влада, як Мінцифра бачить потенціал.

Так, війна стала каталізатором використання хмарних технологій. Зростання обсягу ринку надання хмарних послуг в Україні зросло на 50%. Тож у бізнесу Tet є реальні перспективи зростання в нашій країні.